Історія Одної Дівчини

Глава 1

Привіт! Мене звати Еліс Бредберрі. І в мене дуже чудукувате життя. Але все ж таки давайте все по порядку, я розпочну з самого початку.
Мене звати Еліс Бредберрі. Це Ви могли прочитати трохи вище. І живу я в світі Леді Баг і Супер Кота. Так-так Вам не почулося. Якщо в світі Леді Баг, то означає що в Парижі. Це зовсім паралельній світ для нашої планети Земля.
Я живу з мамою і татом в будинку схожому на особняк. І мій перший день в школі видався таким.
На моєму телефоні роздався будильник. Я з неохотою і з втомою встала з ліжка. Зробила потягушкі(я це так називаю) і пішла в ванну. Подивилась на своє стомивше лице в зеркалі і почала вмиватися. Вмившись почала одягатися. Над цим була проблема(проте, як і завжди). Я подумала і хотіла одягнути легінси і рубашку в клітинку. Наряд просто чудовий! Над зачіскою довго думати не прийшлося- високий хвіст найкращий. "Хм, здається все."-, подумала Еліс(не забули що Еліс це я?)
Взявши сумку через плече я спустилась сходами вниз. Побачивши маму я підійшла до неї щоб обійняти. Мама дала мені обід( банан, яблуко і бутерброд). "Ти сьогодні просто прекрасно виглядаєш,- сказала мама,- всіх хлопців зразиш на повал".
"Мамо це тільки перший день в школі, я надіюсь що хотяби подруг собі найду!,- сказала Еліс ідучи до виходу з дому.
" Удачі тобі!,- крикнула мама навздогін но я вже була далеченько від дому.
Я жила не далеко від школи. Приблизно 300 метрів. Я вже була біля магазину-пекарні біля школи.
" Це ж дім Маринетт! Як в мультфільмі! Але треба буде притворитись що не знаю її",- подумала про себе я зупинившись біля пекарні. В цей момент з магазину-пекарні вийшла й сама Маринетт. Вся вона була така ж сама як в мультику. Моїм радощям не було меж! Ще б пак побачити головну героїню популярного мультсеріалу, це просто справжнє чудо!
Я не довго думавши, ускоривши ходу пішла в напрямок школи. Я стримувалась обернутись, й ще раз на неї подивитися. Но не можна. А то буде дуже підозріло.
Я вже піднімалась по сходам в школу розглядавши кожного персонажа. Мені якщо чесно було дуже неловко. Вєдь нова школа це завжди нові люди, уроки, вчителі.
Я вже стояла в школі. Вона на мій погляд здалася дуже великою. Знаєте, мене переповнювало в цей момент і радість і страх. Ви спитаєте: чому страх? А тому, що Я ЗАБУЛА ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ МІЙ КАБІНЕТ! Повністю! Хоча так і має бути для нових учнів, але ж я була фанатом ЛедіБаг і мала би запам'ятати! Мої ноги почали підкашуватися. Руки трястися. А тіло падати. Но раптом до мого плеча хтось доторкнувся. Я з неочікування дригнулась і одразу обернулась. І знаєте що? І знаєте кого я побачила? Того самого Адріана! Бляха- муха Едріана чи Адріана нема різниці, другого головного героя мого улюбленого серіалу!
" Ти та новенька в моєму класі?",- спокійно сказав він мені.
"Я....Я.....Я т-так",- схвильовано відповіла Еліс.
" О, то нам в один кабінет. Хочеш проведу?"
" Ну.... Е... Т-так..... Я не знаю де мій кабінет..... То..... Так треба мене провести",- дуже, предуже ніяково відповіла я.
" Іди за мною",- сказав мені Адріан.
І хлопець пішов сходами наверх. Я за ним.
"Господи, Господи, Господи! Я зустріла Адріана! Уххх як же я говорила з ним. Це ж просто жах! Надіюсь що він не подумає нічого поганого про мене.",- думала про себе Еліс.
Продовження слідує!