Історія Одної Дівчини

Глава 2

Глава 1. Частина 2.
Знайомство з Еліс, та її перша пригода.

Адріан вів мене на другий поверх. Ми вже були майже біля кабінету.
"Точно! Вот де мій кабінет. Як же я могла забути?"-, думала Еліс.
Но Адріан зменшив ходу 5 метрів від кабінету, а через метр зовсім зупинився. Я зупинилась теж.
"Доречі, як тебе звати?",- спитався Адріан обернувшись до мене.
"Еліс. Еліс Бредберрі",- спокійно відповіла я. Но через секунду я подумала що слідує спитатися його теж саме, хоча я знала як його звуть.
"Ти тепер знаєш моє ім'я, мені треба дізнатися твоє",- спиталась я Адріана.
"Адріан. Адріан Агрест. Дуже приємно познайомитись Еліс",- сказав хлопець простягуючи мені руку. Я усміхаючись пожала його руку. Побачивши мою усмішку Адріан теж усміхнувся.
Ми подались в клас. Адріан сів на своє місце на першій парті. Я, вже не відчувала ніяковості, тому подумала сісти на вільну 4 парту, спереді якої(на скільки пам'ятала мультик) мала сидіти Маринетт і Аля. Роздався перший дзвінок. Учні почали потихоньку всідатися на свої місця. І я побачила що спереді мене сидить тільки Аля.
" Чому нема Марінетт?",-думала про себе я.
Але через долю хвилини я згадала.
"Ах точно! Марінетт ж завжди запізнюється!
В клас зайшла вчителька- рудоволоса жінка в білому костюмі.
"Добридень клас! Вітаю вас із першим днем навчання, надіюсь на вашу хорошу поведінку. Мене звати мадам Бюст'є. Я ваш класний керівник. Так як вчора ви вже записали свій розклад уроків, то повторяти зараз ми вже не будемо, будем берегти час. Але я маю представити вам нову ученицю". Всі одразу перезирнулися. Адріан одразу подивився на мене.
"Еліс, підійди будь-ласка до мене",- сказала вчителька.
Коли я встала всі одразу почали зиркати на мене. Мені стало якось ніяково.
"Нашу нову ученицю звати Еліс Бредберрі. Надіюсь що в неї найдуться хороші друзі із вас. Еліс, можеш розказати про себе?".
Мої очі стали величиною з кружки. Але я не подавала цьому виду. "Що ж мені розказати? Про те що я зовсім з паралельного світу? Ойойойой що робити?",- дуже схвильовано думала про себе Еліс.
Всі дивились на мене. І я знала, що мені треба відповісти на запитання вчительки.
"Ну.... Е...... Я.... Мене...... Мене звати Еліс..... Еліс Бредберрі...... І я переїхала в Пириж........ З...... Е..... З.........",- дуже ніяково викручувалася я.
І в цей момент на моє щастя в клас вбігла Маринетт.
"Ой, е..... Вибачте мадам.....",- говорила Маринетт.
"Нічого. Сідай на своє місце",- сказала рудоволоса жінка.
І ще раз на моє щастя роздався другий дзвінок на урок.
"Ох, вже урок. Еліс можеш сісти на місце",- сказала мені вчителька.
Я тихенько з полегшенням зітхнула і сіла на своє місце. Но я замітила підозріле лице Адріана. Про що ж він подумав?
Пройшов урок. Я поклала свій планшет в сумку і встала зі свого місця(Да в нас замість зошитів планшети). Коли я проходила повз першу парту де сидів Адріан і Ніно, то Адріан бистро накинув сумку і пішов за мною.
Продовження слідує!