45. Основні літературні течії 20-30-х років ХХ ст. в Україні та їх представники.
На той час існувало 2 центра укр. літератури – у Києві та Харкові. До 1932 р. були умови для розвитку таких літературних напрямів:
Символізм. Теоретичні засади – світ непізнаванний, і відображати його можна приблизно, символічно. Основоположниками були в Україні– О.Олесь, М. Вороний, Г.Чупринка, М.Філянський, О.Кобилянська, Д.Загул, Я. Савченко, М.Терещенко, П.Тичина, В. Ярошенко, які організували групу «Музагет» (1919);
Футуризм. Формалістичний напрямок зображення дійсності, протилежний реалізму, пошуки нової форми, спроби синтезувати поезію, музику, скульптуру, культ техніки, зображення і боротьба з провінціалізмом. Представники В Україні – М.Семенко, Г.Шкурупій, М.Ірчан, М.Терещенко, М.Бажан, Ю.Яновський. Вони створили групу «Аспанфут» (асоціація панфутуристів).
Неокласики.Стилізація форм античного мистецтва, італійського відродження, класицизму, культ «чистого мистецтва». Представники : М.Зеров, М.Рильський, П.Филипович, М. Драй-Хмар, О. Бургард.
Неоромантизм Найсильніша течія в літературі 20-х рр. Крім футуристів, революційно-романтичну тему плекали неоромантикиВ. Сосюра ("Червона зима"), В. Еллан-Блакитний ("Удари молота і серця"), П. Тичина ("В космічному оркестрі"), М. Бажан(рання творчість)., Ю. Яновський, "поет моря". Найсильніша течія в літературі 20-х рр. В. Чумак, Є. ПлужникПредставниками західноукраїнськогомодерну були Б.-І. Антонич, О. Ольжич , Святослав Гординський , Наталя Лівицька-Холодна , О. Турянський, які продовжили традиції "Молодої Музи". Західноукраїнська еліта всі питання політичного та соціального характеру ставила в залежність від національного питання про незалежність України.
Сюрреалізм - стильова течія авангардизму 20 ст., що ґрунтується на інтуїтивному (побудованому на здогадках, на підсвідомій здатності розпізнавання істини), несвідомому осягненні світу – найчастіше у сновидіннях, мареннях. Сюрреалісти були натхненні радикальної лівою ідеологією, проте революцію вони пропонували почати зі свого свідомості. Мистецтво мислилося ними основним інструментом звільнення.
Експресіонізм-Напрям у мистецтві, відгалуження модернізму. Також вважається течією авангардизму. Протистоїть реалізму та імпресіонізму. Головним завданням експресіонізму є відображення максималізованого авторського переживання через напругу переживань та емоцій. Для експресіонізму характерні: загострена "нервова" емоційність, ірраціональність, гіперболічність,гротеск, фрагментарність письма, одноколірність чи протиставлення барв. Часто в творчості експресіоністів поєднуються зовні протилежні явища: буденність – і космічність, вульгарність і пафос, пацифізм і революційність.
