У цій книзі йдеться про дівчину, яка є досить сильна фізично, і старається тримати себе в руках, без лишніх емоцій, нікому і ніколи не показуючи свій біль і свої сльози. Але морально вона не є такою вже й сильною. Переїхала на нове місце, і заводить...
Єдине що я встиг побачити, це дим спід коліс байка на якому рушила Елізабет. Я відразу рвонув до друзів.
— Нік, де Лізі?- запитала в мене Грейс.
— Вона поїхала...- віддихуючись від бігу почав я.
— Додому? Так рано...
— Ні. На мотоциклі. Вона приймає участь в гонках.
— Що!? Чому ти не зупинив її!? Вона ж напевно і їздити не вміє!
— Я намагався, та було вже пізно. Гонка почалась і... не схоже було, що вона не вміє їздити.
— Гаразд. Це означає, що нам більше нічого не залишається, як чекати її тут.- втрутився в нашу розмову Алан.
— А як на мене, то хоч хай розіб'ється, мені все одно! Чого ви так хвилюєтесь через Чертовку?- це був Ентоні.
— Ти що, геть здурів, бажати щоб людина розбилася. Я розумію, що через свої відмінності, ви досить часто не можете дійти до спільної думки, через що починаються сварки, але це вже занадто!- прокричав я Вілсону в обличчя, схопивши його за комір.
— Ей, друже, охолонь. Все, відпусти його.
Я послухався Алана, але чоортт, як мене бісить цей вискочка.
End POV
POV Елізабет
«Почали!!!»
Звук мотора і...рушили. Я потроху набирала швидкість,стараючись обігнати своїх суперників. Один позаду, другий, третій... І так я вирвалась у першу п'ятірку.
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
Ми їхали хвилин 10 міняючись позиції. З п'ятої я перейшла на другу, ще трохи і фінішна пряма. Мені залишилося обігнати останнього суперника.
Фінішна пряма... Я хотіла було просто добавити газу аби обігнати лідера, та тут відбувається дещо непередбачуване. До цих пір опереджаючий мене мотоцикліст починає хилитися в мій бік. Він хоче.....підрізати мене!
Я машинально прокрутила ручку газу, завдяки чому я уникнула удару і вирвалась уперед, але мій мотоцикл підняло на заднє колесо.
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
Я думала, що це кінець, але швидко відновивши керування я перетнула фінішну лінію. Я перетнула її першою! Я зробила віраж і вправно зупинилася. З під коліс ішов дим, а поміж мене проїжджали гонщики, які зайняли друге, третє, четверте місця і т.д.
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
А я зайняла перше! ПЕРШЕ! Навіть не віриться! До мене почали підходити глядачі із криками «Ура!», «Вітаємо!», «Круто».
Я злізла з байка і зняла шолом, як раптом мене хтось обійняв, це була Грейс.
— Ти про що думаєш! Божевільна! Взяла участь нічого не сказавши нам, ми хвилювались!
— Вибачте, я навіть не думала...
— Ти всіх перелякала, але добре, що ти в порядку.- сказав Нік і лагідно усміхнувся. Його усмішка була схоже на тепле ранкове сонце...так Елізабет Кларк, це не те про що зараз потрібно думати.
End POV
Після цього до нашої героїні підійшов власник байка.
— Це було круто...чесно...в мене не має слів.
— Дякую.
— А тепер могли би ви повернути мені мого «залізного друга».
— Так. Звичайно. Ще раз велике тобі дякую.
— Та не має за що. Адьйос.
Шкода, що призу ніякого не було, але мені все рівно сподобалося. Ще деякий час мої друзі і глядачі вітали мене з перемогою, після чого всі роз'їхалися по домам.
