Розділ 7

265 24 1
                                    


— Навіть не могла собі уявити, що ти можеш бути таким добрим і милим, Ен.

— А я навіть не міг уявити, що снігова королева може плакати.-сарказм, хмм...я ображено надула губки і стукнула його в плече. З чого ми обоє засміялися.

Через деякий час до нас підійшла решта. Грейс зробила крок вперед і почала щось бурмотіти.

— Я...ем...це...

— Я знаю, що мій талант може лякати, і я зрозумію вас, якщо ви не хотітимете зі мною спілкуватись...- сказала я опустивши заплакані очі.

— Ти про що!? Я просто не могла відійти від шоку деякий час, тому і не відразу зреагувала. І чому це хтось не захоче спілкуватися з тобою, після цього? Ось мене наприклад навпаки, почало ще більше притягувати до тебе. Ти така крута.- Грейс, з усміхненим обличчям кинулась мене обіймати.

— Правда?

— Правда... А що щодо вас?- блонді перевела погляд в сторону хлопців.

— Ну, ми тієї ж думки, що і Грейс.

Автоматично на моєму обличчі розтягнулась усмішка і полились сльози. Але цього разу це були сльози радості і я ще сильніше обійняла свою НАЙКРАЩУ подругу. Це вперше, коли мене прийняли такою якою я є, хтось окрім рідних і знайомих з воєнної школи. Я була на сьомому небі від щастя, але потрібно повернутися до міс Браун, урок все ж таки не завершено...

POV Ентоні

Я дивився на усе це дійство і нічого не розумів. Це було дивовижно круто і водночас неймовірно. Як? Як дівчина може так легко володіти зброєю і бути настільки сильною? Не вкладалося в мене в голові.

Та от, поєдинок завершився перемогою Елізабет. І що я бачу, вона без усіляких сумнівів і роздумів наставляє дуло пістолета прямо в обличчя суперниці. Та щось не так, зброя падає з рук Елізабет і та починає бігти ніби втікаючи. На одну мить я встиг побачити, що вона...плаче? Не може бути... Не знаю чому, але мої ноги самі погналися за нею.

— Елізабет!- крикнув я, але вона не чула.

Раптово вона рухнула на землю. Сидячі на сирій землі вона плакала, не перестаючи. Чомусь, мені дуже сильно захотілося обійняти її і заспокоїти. Можливо, я просто не можу дивитися на те коли хтось так плаче. Я обійняв її і, здається, це трохи заспокоїло дівчину, але плач все рівно не припинявся.

— Тихо. Заспокійся. Нема чого сльози лити.

— Але ж...всі злякалися...дівчина не може бути такою сильною і холоднокровною. Це всіх нажахало..... Всі відвернуться від мене....

— Нікого це не нажахало. Це було круто. От всі і були в шоці. І ніхто від тебе не відвернеться. А якщо і відвернуться то я завжди буду з тобою. Чуєш мене, я завжди буду підтримувати тебе, по крайній мірі, як друг.- я взяв в руки її заплакане обличчя і почав витирати сльози.

Вона дивилася мені прямо у вічі. Її сірі очі були схожі на місяць у повні. Здається я ніколи в житті не бачив таких очей. Елізабет припинила плакати, і обійняла мене.

— Дякую тобі...за все.

Від цих слів мені стало так тепло на душі. Вона так ніжно мене обіймала, що мені навіть не хотілося розривати ці обійми.

End POV

Ми повернулися туди, звідки прийшли. Міс Браун терпеливо чекала нас.

— Гаразд. Оскільки показ талантів завершився, то перейдемо до другої частини. Грейс, Алан і Коді, ви йдете до своїх вчителів, вони в своїх класах. Від них ви отримаєте матеріал. – ті в свою чергу, слухняно пішли в корпус з класами-Що стосується моїх вихованців...ось тримайте.-жінка вручила нам розпечатки. Це було щось пов'язане з людським організмом.

— Навіщо це нам?-Ентоні.

— Ви повинні знати будову свого тіла щоб тренувати ті чи інші частини тіла. Наступний урок ви проведете в бібліотеці вивчаючи теоретичний матеріал, разом із своїми друзями. У них те саме завдання, тільки по їхньому напрямку. На цьому у мене все.- міс Браун розвернулася і пішла в сторону школи.

— Ну і що нам із цим робити?- це знову був Ентоні.

— Я думаю, що нам варто буде пройтись по цьому очима, вдома. І потім будемо обговорювати на уроці. -я.

— Ну оскільки уроків більше не має, то по домам.- Нік.

— Ок. Бувайте.

— Бувай.-Нік

— Ага.-Ен.

Боже, як я довго не писла. Натхнення не було, да і була наложка з інетом. Я розумію, що ця глава не дуже цікава і не досить велика, але наступну я постараюся зробити цікавішою. Підтримайте мене, пишіть коменти. Мені буде дуже приємно почути вашу думку. :)

Складний характерWhere stories live. Discover now