Пролог

535 25 1
                                    

Ліс. Пожежа. Злива. Туман. Землетрус. І все це в одну ніч – 10 жовтня.
Саме тоді опівночі народилася Емілі Норстон. В лісничій хатинці в самій гущавині лісу.
-Яка ж ти гарнюня, Емілі,- це були останні слова її матері.
І саме після них землю здорово трусонуло. Батько дівчинки, Нік, вибіг на вулицю. Все ьуло оповито густою пеленою туману. Вдівець зайшов до хати і взяв дочку на руки.
На вулиці щось затріскотіло. Лісничий з дитиною на руках вибіг на двір.  Ліс палав. Чоловік був у колі вогню. Раптом пожежа згасла. Почалася злива.
Та через п'ять секунд вона закінчилася. І не було жодних слідів ні пожежі, ні зливи, ні землетрусу, ні густоти повітря від туману.
Нік здивовпно знизав плечима і , занісщи дитину до хати, почав оплакувати свою покійну дружину.
Ось так незвично розпочалося життя Емілі Норстон.

Світ дикої магіїWhere stories live. Discover now