Хто колись у тихі ночі колиску гойдала?
Ком я колись в дитинстві спати не давала?
Хто повів мене до школи, взявши за долоньку?
Хто мене такую любить, неслухняну доньку?
Це усе моя матуся! Моя берегиня!
Моя вічна любов і найкраща ґаздиня.
Мій життєвий філософ і мудрий учитель,
Богом даний мені, життя мого хранитель.
Вона допоможе завжди та усюди,
Вбереже від біди і лихої простуди.
Інколи любить мене вчити як жити,
Але ж мати по-різному вміє любити.
Її любов ховається в телефонних дзвінках,
А турбота криється у звичайних словах:
«Доню, почалася зима, одягайся тепліше.»,
«Ти усі іспити здаш! Ти ж у мене найрозумніша.».
Мамо, я вдячна тобі за усі подарунки:
За щасливе життя, материнську науку.
Я вдячна за вірність і турботу твою.
Я тебе також дуже сильно люблю!
22 грудня 2017 рік
P.S. Вірш присвячений і написаний для моєї мами, у її день народження. Я люблю тебе, матусю♥
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пелюстки Творчості (поезія)
PoesiaМізерна жменька власних віршів, з яких і розпочався мій шлях убогого письменника. Це сад моїх думок та почуттів. Це мої квіти, які я вирощувала з любов'ю і турботою, аби потім з них скласти пишний букет поезій. Ці вірші не досконалі, і можливо, зан...
