Задоволені самотністю не говорять про це кожному,
Не вивертають цю свою особливість на показ,
Не заповнюють час інтернет подорожами
В пошуках нових знайомих на його сторінках.
Гаряча, чорна кава охолоджується сонним подихом
Темрява нависла й пробігла мурашками по руках,
Я впевнений, це сигнали страху посилає мозок
І боїться він не монстрів, а того що скажуть почуття.
Для кожної людини існує більше ніж одне сонце
Віднайти його можна по той бік в очах,
Його тепло передається так ніжно дотиком,
А сяйво душевним злиттям.
В цю ніч дощ через вікна в дім так настійливо проситься,
Гілля горіха боляче б'ється об дах,
Так сильно поряд сонця хочеться,
Обіцяю, я дбатиму про нього і даватиму того ж самого сповна.
