W: Між двох світів

Я люблю тебе, Даня

Я плавно нагнулась і тихенько сказала йому запитання на вушко.
-Чому ти не довіряєш нікому, навіть Сему?-так, після, того, як Даня сказав, що я його дівчина, я не знала, що й спитати, а це питання й справді мучило мене.
- Можна, я відповім тет-а-тет?-він звертався не так до мене, як до Сема і Лії.
Вони обоє плавно кивнули головою, зразу ж перед тим, як переглянулись.
Може й на краще, що ці двоє думають, що ми-пара. Так не буде цих незрозумілостей між нами, типу чого я спала з хлопцем, та ще й не геєм.
Даня встав, спираючись мені на плече. Хоч рана була не глибока, та, все ж таки, це ножове поранення як-не-як. Добре, що хоч нападач схибив та зачепив тільки шкіру, а життєво важливі органи-ні. Хоч я і лор, та можу запевнитись, що він ой як легко відбувся.
Даня взяв своєю льодяною рукою мене за мою гарячу та повів на балкон.
Коли він впевнився, що двері надійно зачинені, то почав свій короткий монолог.
-Розумієш, я просто боюсь, що він мене покине, використає, як колись хотів його батько. Моя мета з дитинства-це знайти вбивцю моїх мами та батька. Сем мені всяко старається допомогти, але я боюсь, що його батько і є тим вбивцею. Розумієш?-його очі набрали вологості а в голосі відчувалась нотка холоду. Хайлі замітила, як йому важко було сказати це, але вона й побачила, що він потроху заспокоювався. Напевне, він давно ні з ким так відверто не говорив.-ще є якісь запитання?- закінчив він.
-Звичайно- і пішло-поїхало. Я давала багато питань. І чому тебе поранили.І чого Сем був у костюмі офіціанта. І хто така Лія насправді, адже у Сема ніколи не було сестри, а тут вона звідкись взялась. І як він придумав назву свого каналу «W» . І що ця назва означає. І, врешті решт, чого Він не гей.
Питань було море...
-Ого... ну ти й даєш. А ще сьогодні вночі говорила, що тобі все ясно. Давай по порядку:
1. Мене поранили, бо я дістав інформацію, що вбивця в цьому готелі, але, напевне, це була пастка.
2.Сем був в костюмі офіціанта для прикриття.
3.Лія хоч і сестра Сему, але зведена, тому ти про неї і не чула напевне. Їхні батьки одружились два тижні тому.
4.Назву я придумав ще в п'ятнадцять років, коли думав про своє майбутнє.
5.who & why, а скорочено "W". ХТО & НАВІЩО. Я хочу знати, хто і навіщо вбив їх. Тому, власне, я і створив цей канал.
6.Чому я нее... Гей?!. Ти впевнена, що я зобов'язаний відповідати на це питання?
Я вже хотіла повернутися до палати, як зрозуміла, що він досі тримає мене за руку. Поглядом дав зрозуміти, що це ще не кінець розмови.
-Це всі твої питання?-я кивнула головою- Тоді й у мене є одне для тебе.
Хлопець старається виглядати зібраніше, серйозніше, це у нього майже виходить. Але мене не обманеш, я ж його знаю як свої п'ять пальців. Я бачу як він явно нервує
-Хайлі- він, чи не вперше, звернувся до мене по імені- хоч ми і зустрілись недавно, та знайомі ми давно. Правда ж?
-Нуу ... так.
-І ти мене доволі добре знаєш, як і тебе. Хайлі,-він дивився своїми темно-синіми очима прямо в мої карі очі- Покохай мене, бажано щиро, бо я починаю в тебе закохуватись, Хайлінко.

Такого я точно не очікувала. Його холодна рука враз стала гарячою, а мої карі очі-вдвічі більшими. Очі стали вологими, налились сльізьми але гарячі руки Дані не дали їм текти. Великим пальцем руки він їх стер, від чого я сіпнулась. Ні, я його не боялась, я боялась іншого, я боялась, що це сон.
-Вибач мені, Даня- схлипуючи промовила я, все ще вражена від його слів.
-Ти ж мене зараз не відшиваєш?-насторожився він
-Ні, що ти? Розумієш, я ж ніколи не уявляла тебе живим, я завжди думала, що ти-герой коміксу, і не більше. Я не знаю, хто ти для мене. ПОКИ не знаю. Правда, вибач.-я опустила голову не в змозі говоити.
-Хайлі
-Так?
-Я надіюся, що це допоможе тобі виішити
-«Це»? Що ти має....-та не судилося мені договорити.
Дан, який був вищим за мене, нагнувся і поцілував. Я завмерла від несподіванки, (не кожен день тебе герой коміксу може поцілувати) не в змозі навіть поворухнутися.
Коли хлопцю не вистачило повітря,
Він був змушений закінчити поцілунок. Я далі стояла безрушно, усяка надія на взаємні почуття в цього красеня пропала. Він щераз, але вже легенько чмокнув мене у губи. У тому короткому поцілунку можна було прочитати прощання, розчарування, але не ту любов, яку він виразив у першому поцілунку.
Даня постав перед мною маленьким хлопчиком, я уявила собі, як він вперше тримав бритву в руках, як боляче йому було, коли він залишив на своєму підборідді цей майже незамітний шрамик. Мені стало шкода його, справді.
Несподівано для самої себе я потягнула  сорочку Дані за комір, поближче до себе. Нагнувши його до себе я на долю секунди завагалась, та було вже пізно відступати.
Набравши побільше повітря я Даню поцілувала. Тепер він стояв в шоці, але не на довго. Одна рука синьоокого потонула в моєму волоссю, яким він ніби грався, а іншою він різко притиснув мене до себе. Настільки близько, що я могла почути його серцебиття.
Ми б ще довго так стояли і цілувались, якби не...
-Кхи-кхи - прохрипів Сем- тут холодно, губи потріскають на вітрі, краще ідіть в палату, а ми з Лією вже збирались додому.-сказав він.
Ідучи до дверей я викинула щось типу: «Тепер я відповіла на твоє питання?». Уже заходячи в палату, я замітила посмішку на обличчі Дані. На моїх червоних не від помади губах, яку, доречі, я усю залишила на  хлопці, з'явилася посмішка.
І це тільки закінчувався перший день в коміксі. Все тільки починається, Хайлі.