W: Між двох світів

«XYZ» ЧАСТИНА ДРУГА

Я чекав на Хайлі та Даню. Обоє пішли переодягтись в одну кімнату, і довго звідти не виходили. І чииим вони там так довго займаються;-)
До мене підійщла Лія. Вона була в смарагдовому оксамитовому платті, трохи довше колін.глубокий квадратний виріз не міг залишити байдужим нікого.Темне, навіть дуже, волосся спадало, прикриваючи відкриту спину, що давало ще й якоїсь загадковості.
Але луку новоспеченої парочки не міг перебити ніхто. Обоє були в червоному яскравому вбранні, яке заворожувало здалеку. На ній вечірня сукня до підлоги, проста, елегантна. Нічого лишнього, нічого занадто відкритого, скрила те, що треба і виділила потрібне. Даня не відставав. Чорна матова сорочка, прикрашена яскраво-червоним метеликом. По сорочці- на тон темніший метелика піджак та такі ж штани. Вони виглядали, як якась голівудська парочка, а не люди, які ішли на оперу якогось невідомого оркестру, який виступав у потрібний їм вечір. Поправочка. У потрібний НАМ вечір.
  22:42
  18 хвилин до того, як розкриється Він.
Даня вивчав очима барну стійку та шукав потенційних злодіїв, але ніхто не попадав хоч під один критерій: той вже оп'янів, той-занадто показовий, цей-дуже простий, інший- типовий мажорчик. То й не дивно, сама Хайлі теж не могла віднайти того, кого бачила у коміксі тата.
У мене була легка місія, я не повинен був з'ясовувати осбистість, як Даня, не повинен був зваблювати того дядька як Хайлі, не повинен був відповідати за зв'язок у випадку НС.
Моїм завданням було охороняти мою сестру, хоча важко її так називати, коли бачив її такою спокусливою, такою близькою та, одночасно, такою далекою, недосяжною. Тож, Даня сказав її охороняти, а я і з цим, твою ж маму, не впорався! Кудись пішла, десь повернула, з кимось зіткнулась—і вже не в полі мого зору.
Тааак, вона, ніби сюди повернула- іду навгад- чи туди? Куди вона, бл*ть, пропала? Побачив якусь зелену сукню, яка враз пропала. Вона ніби грається зі мною. За якимось поворотом я відчув два звуки. Перший, це звук повідомлення від Дані, sms на той телефон, який Даня дав таємно від дівчат, там було всього три букви, ви, напевне, вже догадались, які саме. Аде я не встиг прочитати цей месендж, бо другим звуком, який я почув це був удар. Мене хтось вдарив скляною пляшкою по голові. Останнє, що я побпчив, перед тим, як впав на осколки, це кров, що текла з рани на голові. А ні! Ще я побачив силует, смарагдове плаття, що відкладалось від мене з шаленою швидкістю і залишало мене напризволяще. Чим далі, тим самотнішим я ставав, і всяка надія на порятунок пропадала, а плаття я бачив менш чітко. Від сильного болю в очах починало темніти.