14 глава

224 5 0
                                    

-Ти відчув, що я тебе просила щодо зустрічі?- спитала Тікі у співрозмовника.
-Так я відчув, про що ти хотіла поговорити?Нуру мене попередив.
- Мені здається, що вони скоро дізнаються один про одного. Як мені затримати ще на деякий час таємниці?
- Вони самі розберуться у своїх відносинаг. Непереживай ти так Тікі, Маринет готова до цього.
- Я знаю -і додала зовсім тихо -Але чи я готова до такого знов.

***
Настав ранок, на вулиці почали появлятися люди. Які немилувалися красою ранкового Парижу. Вони спішили всі встигнути, хтось на роботу, хтось до школи але неспішила тільки одна дівчинка. Яка далі лежала в своєму теплому ліжку. До пекарні підїхала машина, з неї вийшов блондин. Він був вдягнений в сині джінси і чорну футболку з малюнком зеленої котячої лапи і накинута біла сорочка. Хлопчик зайшов до пекарні.
- Доброго ранку місіс Дупен Чен, я до Маринет.
- А я неможу її покликати бо в мене багато кліентів, можеш сам до неї пройти?
- Звичайно мені не важко.
І Адріан відправився на верх до її будинку. Він бував в неї нераз але як супер Кіт Нуар і знає де її кімната. Він піднявся до її кімнати і побачив сплячу Маринет (жалко не красуню). Він подивився на неї.
"- Хм нехай, ще 5 хвилин поспить, і тоді я її будитиму.А зара я огляну її кімнату" - подумав в думках Адріан.
Він обійшов кімнату. Йому дуже подобався її стиль кімнати.І тут він побачив її щоденник але згадав Сабріну коли вона хотіла його вкрасти то її рука там застряла. Він передумав брати щоденник. Він підійшов до фотографій які були повішані на стіни. На стінах були його фотографії. Він знав про них давно бо бачив їх коли приходив до Маринет, як Кіт Нуар. Поглянувши на годинник він згадав, що в таких темпах вони запізняться до школи. Тож він підійшов до її ліжка. Поглянув на неї щераз. Зробив м'ягкий поцілунок в щічку і сказав: 
-Доброго ранку моя принцесо, як спалось?
- Доброго ранку Адріан - сказала Маринет.
- 1..., 2..., 3.., - рахував Адріан до її пробудження.
- А, що? Адріан в моїй спальні? Аааа який жах? Може це сон? - говорила Маринет яка зскочила з ліжка, і бігала по кімнаті здивованов. Адріан з того всього почав сміятися. І тоді Маринет зупинилася, заспокоїлася.
- А що смішного? -зрозумівши всю ситуацію Маринет тоже засміялася.
Вони б ще довго сміялися як би не сигнал машини.
- Ах точно нам в школу час. Вдягайся і пішли поки уроку нема, а то я незнаю як ми поясним учитель, що прогуляли школу бо ми сміялися?- говорив Адріан трошки сміючись.
-Тоді вийди щоб я одяглася - сказала Маринет.
- Та чого я там небачив - говорив Адріан коли виходив.
★★★Через деякий час ★★★
До школи підїхала машина. Всі дівчата обкружили її. Вони чикали Адріана щоб обняти або хоча б побачити. З машини виходить красивий блондин. Всі дівчата кричать його ім'я. Але він подає руку і з машини виходить Маринет. Фанати замовкли. Вони ніяк неочікували побачити його знову з Маринет. Вони за ручку відправилися до школи. З далеку бігла зла Хлоя, і Адріан це замітив. Тому неочікувано ніжно поцілував Маринет в губи перед всіма. Перше Маринет стало стидно, але вона нехотіла розривати поцілунок тому відповіла на нього з усмішкою.(якщо шо то наверху☝саме той поцілунок ) Побачивши це Хлоя то вона....

...
Вот і продовження дякую за підтримку вона була мені дуже доречною якби не ви то глави би небуло. Дякую за підтримку люблю вас усіх. Всім дякую!!!

Леді баг і Супер Кот. Любовна історіяWhere stories live. Discover now