Леді баг і Супер Кот. Любовна історія

13 частина

Бійка тривала годину. Акума була сильною, але Ледібаг знайшла вихід, як здолати акуму. Ледібаг використала супер шанс. Їй попався невеличкий м'ячик. Вона кинула його, і попала в трубу. М'ячик застрях в трубі полососа. Труба невитримала, і вибухнула. Вилетів з неї чорний метелик. І ледібаг впіймала його.
- Получилось- стукнувшись кулаками сказала ледібаг і супер кіт.
Запіщали талісмани, і герої скрилися за будинками в різних місцях.
- Маринет, щось нетак?
- Та ні. Просто я хвилююся за Нуара, якійсь він був несвій. Він відрізнявся від того Нуара якого я знала.
- Мабуть тобі здалося.
- Ти так думаєш?
- Безперечно, а тепер лягай спати, ато вже пізно, а завтра до школи.
- Добре - сказала Маринет.
Маринет лягла спати. Але її сон перервав дзвінок. Вона встала, побачила хто дзвонить. Вона вирішила відповісти на дзвінок.
Тим часом в Адріана
- Плаг я зовсім забув про Маринет, вона пішла в туалет, і я більше її небачив. Як я міг забути про свою теперішню дівчину?
- То чому тобі просто незателефонувати, і спитати, як вона там?
- А непізно?
- Ти зара перевіриш, а за поради ти даш мені сиру.
- Які ти дав мені поради? Але сир ти отримаєш.
- Ура
- Але після мого дзвінка.
- Еее, так нечесно - і полетів шукати сир скорше.
Адріан витягнув телефон, розблокував його, і найшов в контактах номер Маринет. Він натиснув на виклик, пішли гудки.
" Ало- сказала сонна Маринет"
" Ало Маринет це я Адріан."
" Я знаю."
"Стоп звідки у тебе мій номер"
" Ти дзвониш мені серед ночі, щоб спитати звідки у мене твій номер?."
" Та ні, я дзвоню щоб спитати як ти, після нападу акуми я тебе небачив"
" Ти за мене переживав?"
"Звичайно тиж моя дівчина, хіба не так?"
" Так, мені дуже приємно."
"Рад чути. Завтра до школи ти непроти, як моя дівчина піти до неї разом?"
" Я з тобою. Ти мабуть жартуєш. Люба б дівчина сказала звичайно. Я б тоже невідмовилася."
"  Тож ти згодна?"
"Так"
"Тоді до завтра. Солодких снів, моя принцеса"- після тих слів Адніан зрозумів, що сказав- тобто Маринет.
"Надобраніч Адріан"- сказала Маринет.
Після розмови з Адріанон, Маринет думала над його словами." Солодких снів, моя принцеа"
- Про що думаєш? - вивела з роздумів Маринет Тікі.
-Над словами Адріана, мене принцесою називає тільки одна людина. І це кіт Нуар. Я тут подумала чи неможе Адріан бути котом Нуаром. Чомусь мені здається, що вони похожі. А ти як думаєш Тікі? Тікі?- Маринет поглянула на втомлену щойно заснувшу Тікі.
- Бідняшка напевне втомилася, тоді я з нею поговорю завтра - подумала Маринет і лягла спати.
А Тікі почувши, що Маринет заснула, взлетіла з місця, і підлетіла до вікна. У вікні можна було побачити дуже мало чого. На дворі вже далека ніч і в деяких хіба світилося світло. А коло дороги світили фанарі.
- Прийде час і ти скоро все дізнаєшся Маринет. Сподіваюся цей час скоро ненастане. - сказала Тікі сама до себе, і після цих слів вилетіла через вікно. Помчала по сонному Парижі, і зупинилася коло ельфової башні.Башня освітлювалася лампочками. Тікі чекала когось, і той кого вона чикала прийшов.
- Ти відчув, що я тебе просила щодо зустрічі?- спитала Тікі у співрозмовника.
-Так я відчув, про що ти хотіла поговорити?

....
З ким зустрілася Тікі? І чи догадалася Маринет хто такий Кіт Нуар? Скоро дізнаєтеся.