Все почнеться в 14

Секрет

Віка не вірила своїм очам. Як таке можливо? Хтось пояснить що відбувається? Юнак підійшов ближче.
-Тут в когось день народження, я подарунок приніс. Тримай.
-Дякую, дуже приємно, але не варто.
-Ти виклала в сторі, що хочеш ведмедика, тому тримай, а букет і кульки то доповнення. Загалом  мала у мене є деякі справи, відпочивай, ще раз вітаю.
Дівчина була в повному шоці. Може це взагалі сон, вона спить і це їй зараз сниться (таке не раз бувало, якщо чесно).
-Сюрприз сподобався?
-То це все ви дівчата? Ви?!
-Ну так, ми думали, що тобі буде приємно, якщо подарунок принесе хлопець
-Ви його змусили прийти сюди?!
-Та так... Не зовсім просили, а запропонували.
-Які ж ви дурепи, не потрібно було ось цього цирку, я б спокійно провела цей день з вами.
-Та ми ж хотіли як краще.
-Ех, як краще, угу. Так, проїхали. Пішли пройдемося, у нас скоро автобус.
Дівчата склали все в свої рюкзаки і попленталися до центру. Біля арки зробили мільйон фото, і сіли чекати автобус. Ні хто не сказав ні слова, всі задумалися про своє. Аня оброблювала фото, Аліна допивала колу, а Віка гортала стрічку в інстаграмі. Нарешті приїхав автобус. Аліна і Аня сіли разом, а іменинниця в самому кінці. Тому що, сидіти в 3-х , та ще й з тим ведмедем, будь він проклятий,вседіти не можливо. Як же важко і спекотно тут, жахіття. Ті кульки прилипають до мого волосся, букет лізе в очі, а цей ведмедик падає з моїх ніг.
-Алін, може треба було їй все до кінця розповісти?
-Я думаю не варто, ще все дізнається,всьому свій час.
Нарешті вибравшись з того жахливого транспорту, вони попрямували додому. Віка розклала всі подарунки на ліжку, квіти поставила в вазу.
-Алін, може вже час?
-Так я думаю можна. Кхм! Вікс, ти не хочеш придивитися до букету?
-Що я там знайду? Осу? Жука? Зараз, чекай.
Дівчина попрямувала в сторону підвіконня. Зазирнула до букету і знайшла записку. Розгорнула. Очі у Віки були по 5 копійок. Там було написано...
Далі буде...