Все почнеться в 14

Неочікуванний презент

"Ввечері чекаю на тебе в парку, надіюсь ти прийдеш".
Що?!
-Аня, Аліна, що відбувається? То це ви підмовили його чи ні? Я тепер нічого не розумію.
-Вікс, я думаю він тобі все сам пояснить краще за нас. Але це все він підготував.
Дівчата почали їсти торт, Віка сиділа наче німа, не промовивши ні слова. Ані і Аліні вже час іти, а іменинниця готувалася до сюрпризу. Вона одягла джинси які прилягали до її худих ніг. Подумавши, Віка вирішила, що в футболці їй буде прохолодно ввечері, тому накинувши світшот вона попрямувала до дверей.
-Мамо, я уже піду, до котрої мені можна?
-Ну сьогодні в тебе свято, ми також йдемо в гості, до 12 можеш погуляти.
-Дякую.
Обійнявши маму, іменинниця попрямувала до виходу.
У неї калатало серце, вона підходила до парку, не розумівши, що відбувається. Може це сон? Та ні, дурня.
Ось і він. Прямує до неї, з усмішкою на обличчі. У Віки очі світилися від щастя, його усмішка це було щось нереальне, дивовижне. Це була одна з поміж тисячі усмішок яку вона любила.
-Привіт мала, гарно відсвяткувала?
-Та не погано так, а ти як?
-Просто чудово, що ж я підготував для тебе дещо особливе, але про це я розповім в кінці вечора. Тобі до котрої, до речі?
-Сьогодні до 12, але не знаю, може якщо замерзну то піду раніше.
-Не бійся мала, зі мною не замерзнеш.
-Слухай я тут запитати хотіла, що це все означає? Сьогодні дівчата якісь дивні. Це все вони влаштували, твої подарунки, ось ця прогулянка?
-Давай зараз сядемо на лавку, в кінці парку, он там і я все тобі розповім.
-Ну окей.
Віка ішла й дивилася на його чубчик, літній теплий вітерець бив йому в лице і перекладаючи його волосся на інший бік.
Ось і лавка.
-Сідай, а я буду розповідати. Загалом, побачивши перший раз, я застиг, але тоді переконував себе, що це все дурня. Другий раз ти йшла з якимось хлопцем і я не розумів, що зі мною відбувається, ревнував чи що. Але ні в якому разі я цього не показував. Я боявся, що ти з цього просто посмієшся. Бачив тебе кожен день, ти йшла усміхалася. Я думав що пройде, але як бачиш не пройшло. Ти підходила до мене кожного дня і обіймала, а в мені все переверталося і я хотів якнайшвидше відійти від тебе, але водночас бажав,щоб це не закінчувалося.
-Я думала ти уникав мене..
-Я намагався сховати свої почуття, вирішив поговорити з твоїми подругами, щоб дізнатися про тебе більше. Дізнався. Що я також тобі подобаюся. Потім вони запропонували мені прийти до тебе на день народження, але я подумав, що краще нам наодинці поговорити.
Кхм, до речі про сюрприз, у мене є два квитки до Львову, якщо твої батьки не будуть проти, чи не хотіла б ти поїхати туди зі своїм хлопцем?
-З хлопцем? Ем..
І нарешті Віка зрозуміла, що це все означало. Скоротивши відстань між їхніми головами вона доторкнулася до його губ. Солодких, теплих губ. Він відповів взаємністю.
-Я б хотіла поїхати туди з своїм хлопцем.