Чому це ти, Чон Чонгук?

{💙Сьогодні було "весело"😭}

♡♡♡ЛОРА♡♡♡
Нарешті він прийшов.
- О,Лора, ти теж тут за книгами?- нервово почала я , а потім зрозуміла яку нісенітницю сказала: нащо ж ще ходити до бібліотеки,як не за книгами.
- Так,звісно,- відповів Чон.
Як раптом до Чіміна подзвонили і він відійшов. Ну що ж можемо починати пошуки.
- Чонгук, ходімо за мною.
І ми пішли в той ряд ,де я останній раз бачила цю книгу. На щастя, вона була там. Коли ми відкрили книги, то побачили повністю білі сторінки. "Невже це і усе "- подумала я. Чонгук ж просто продовжував гортати сторінки до кінця. На останній сторінці було повідомлення:
" Ваша гра починається. Не переживайте, як і усі ігри,вона закінчиться, але як швидко , це вже залежить від вас. А зараз ідіть повеселіться. Удачі".
Що ця книга мала на увазі?  І що ,це справді до нас. А може все-таки це сон? Що означає "повеселіться"? Не встигла я спитати думки Чонгука ,як тут прийшов Чімін:
- Слухай ,Чонгук, ми тут ітак вже достатньо довго. Наші дзвонили. Ходімо веселитися,- усміхнувся Пак.
"Веселитися " хмм... Але куда йти я не знала , а от Чон явно зрозумів, тому що втрутився:
- А можна я з вами. Ну будь ласка. Тільки допоможіть мені підібрати одяг. Гаразд?- сказав Чонгук.
Чімін першим кивнув, а вслід і я. Але куди ж ми маємо йти? Я вже була рада тому,що Чонгук іде з нами. Так спокійніше.
Ми зайшли в жіночий бутік. Чонгук і Чімін старанно підбирали одяг.  А я просто ходила кругами. Цей одяг був занадно яскравим і відкритим, як для мене . Нарешті вони підібрали одяг на сьогоднішній вечір.  Я вже зрозуміла,що ми йдемо в клуб(Чімін проговорився).Те ,що обрали Чон і Пак виглядало неймовірно. Хоч Чонгук і в моєму тілі, але лише з впевненістю і харизмою Чона, цей одяг так личив моєму тілу. Якби зараз там була моя душа ,це все виглядало б дуже і дуже негарно. По дорозі додому ,Чімін засипав Чонгука компліментами. Я спробувала уявити,що це мені. Настав час одягати мене. Як виявилося, в Чонгука не шафа одягу ,а кімната одягу, причому кімната, як моя квартира. Чонгук почав мене одягати. Мабуть, він помітив здивований погляд Чіміна, тому що сказав:
- Це моє хобі. Мені більше довподоби підбирати луки для чоловіків, ніж для дівчат.
В Чонгука справді чудовий смак. Я ще не бачила його в простому одязі ,лише в формі, але те ,що він підібрав для мене було шикарним. Нарешті Чімін пішов в свою кімнату з одягом і Чонгук почав мені пояснювати інструкцію "як поводитися в клубі"
- Ми їдемо в клуб. Я розумію,що це буде дивно для тебе ,але ти повинна це зробити. Значить так, ніякого зніяковіння і того подібного. Попереджаю: до тебе можуть лізти дівчата . Не шарахайся їх ,це буде дивно. Попробуй фліртувати.  Дають пити - пий. Якщо що, пиши мені повідомлення. Так все ,ти готова ,поїхали.
    Коли ми приїхали, на нас вже чекали друзі Чіміна і Чона.
- А хто ця краля з вами?- хтось спитав.
- Наша подруга .Повторюю НАША,- з усмішкою сказав Чімін.
Я сіла посередині всіх хлопців. Чона тут поважають. Так, головне не опозоритися. Так несуть випивку, ну що ж доведеться випити. Ага вот і дівчата прийшли. Так , ти зараз Чонгук, Чонгук ти. До чого ж бридкі вони , труться до всіх. Треба ще випити, а то мене швидше від них стошнить. Я більше не витримую.Тому просто встала і пішла до виходу .Чонгук схопив мене за руку.
-  Ей, куда розігналася. Що і це все? Якщо зараз підеш - пошкодуєш.
- Слухай Чон я більше на можу. Це не для мене , ти знаєш.
- Повинна, - він сказав це з таким вогнем і ненавистю в очах, що я миттю вирішила повернутися.
 Я вже починаю звикати..
Як тут, приходить дівчина,явно вищого рівня,ніж інші, що біля нас стояли, та й вище мене. Обличчя знайоме, та я ніяк не могла згадати.
- Привіт ,хлопці. О хто це з вами? Новенька?-спитала вона.
- Та ні ,це подружка Чіміна і Чонгука,- хтось відповів.
- Що одна на двох?- засміялася вона.
І всі почали сміятися.
- Ну що ж давай познайомимося, якщо ти подруга моїх друзів ,то і моя подруга,-звернулася вона до Чона,- я Кан Се Дже,- і простягнула руку.
- Я Кім Ло Ра,- потиснув у відповідь руку Чонгук.
Кан Со Дже!!! Я нарешті згадала. Вона найпопулярніша дівчина в універі! І вона тусується з ними. Хто би сумнівався. Проте я вже багато чула про її "подвиги": про те ,як вона штовхнула якусь дівчину, бо та пролила сік на її нові чобітки ,і та зламала руку, але Содже за те нічого не було; про те , як вона підставила 3 учнів ,які спробували їй перечити;  також вона грубіянить старшим." Ідеальна" дівчина .
Поки я про це думала ,вона звернулася до мене:
-Чонгук ходімо потанцюємо.
Я поглянула на Чона, він кивнув, значить  треба йти.
- Ходімо.
Дівчина все більше і більше до мене притискалася, терлася і таке інше. Потім вона мені прошепотіла ,що хоче вийти. Ми пішли, вона спокійна, а в мене панікааа. Що вона від мене хоче? А якщо це знає лише Чонгук? А що як?...  Содже перебила мої роздуми:
- Може втечемо звідси і погуляємо під нічним небом, а потім знімемо номер. Я скучала. А ти? Майже ціле літо не бачились. А знаєш я ревную. Притягнув якусь дівчину, ще й,я так розумію ,не з нашого кола. Чи це Чіміна? Геть зіпсувався  в нього смак на дівчат після Лі Сан Мі. Чудова була пара.
На жаль, вона повинна була одружитися заради компанії. Він ще довго відходив? Звісно. Лі Сан Мі тоже страждала, але здається, вже все гаразд:вона на обладинках журналів з чоловіком така щаслива. Я наступного тижня до них їду. А потім почну навчання в Америці. Та не переживай я повернуся. Тому я думаю було б чудово провести цей тиждень разом. Ти як думаєш?
- О я якраз зайнятий цього тижня. Стільки проектів. Вибач , я не можу,- відповіла я. Ще чого. Може,я ще спати з нею маю.
- Чонгук.. Ти чого? Я ж приїхала спеціально до тебе. А ти.. Що сподобалося з кожною отак гуляти? Ніякої відповідальності. Вільний. Холостяк. Що це все?
- Та ні, просто часу нема. Повір. Ти повернешся і ми зразу поїдемо разом, хоч на місяць.
- Чонгук ,я знаю коли люди хочуть ,а коли ні і просто нагло брешуть. Я думала до цього не дійде. Мені розказували про твої розваги. Але я думала пробачити, ну подумаєш погуляв, а ще добрехали . Але ж ні. Ти ж знаєш ,що буде:наші батьки просто розірвуть контракт. Чекай дзвінків, Чонгук. Арівідерчі.
І вона пішла.Я була рада,що не треба з нею нікуди їхати ,але я просто ще не бачила  Чонгука.
Тут прилітає до мене весь аж червоний Чонгук і починає кричати:
- Лора, зовсім офігіла. Вона моя дівчина.* ого вона його дівчина, я в шоці* Чого вона заплакана побігла ,що сталося?
І я пересказала йому наша бесіду.
- Це кінець, це просто кінець.
- Та чому кінець, ще помиритеся,- пробувала заспокоїти, але лише розлютила ще більше.
-  Ні ти не знаєш що буде.
Він різко змінився і сказав:
- А знаєш , я допоможу тобі це зрозуміти. Я знаю ,що ти ще цнотлива. Боїшся за свою квітку? Боїшся. Так от попрощайся , сьогодні вона зав'яне, - і він просто пішов .
- Чекай ,Чонгук, що ,чекай, нііі!!- кричала я , та він не чув.
Я побігла за ним і лише побачила як він сів на мотоцикл до якогось хлопця.  В мене потекли сльози. Ось така, ось така його помста. Дівчину повернути можна,  а мене хто поверне?
Я вже не поверталася ,а просто побігла до своєї квартири.
◇◇◇Чонгук◇◇◇
Як вона могла?
- Ей, хлопче, не хочеш розважитися?- підбіг я до першого ,хто стояв.
- Хочу.
- То пішли.
І ми сіли на байк. Заїхали на якусь квартиру . Його кімната була прямо на першому поверсі
Він починає мене різко цілувати і роздягати. Щось мене зупинило і я попросився в туалет.
    Думки
Ей ,Чонгук, ти ж педиком будеш. Та Чон-педик. Ти шо реально готовий піти на таке. Та ну його. Треба тікати. Так ,що б зробити. Є ,придумав:
- Ей йди роздягайся  і чекай мене , я хочу зайти феєрчно .
- Ну давай,кицю.
 Я підпер двері кріслом і почав відкривати вікно. Він явно це почув.
- Ей ,ти що робиш?- крикнув він і кинувся до дверей.
За той час я вистрибнув через вікно , а далі  швидко біг куди дорога вела. Я знав цю дорогу, тож вирішив пішки дійти додому. Грошей на таксі все одно нема. Почалася війна думок в моїй голові.
Скільки ж тепер проблем буде. І від батьків, і від Содже. Жах. Але ж я її ніколи не кохав. Так ,це все заради компаній.  Але чому я повинен за це відповідати. Я не хочу. Але батьки поклали на мене цю відповідальність. .....
Я її не кохаю і не хочу паскудити своє життя. А батькам я все поясню. Вони повинні мене зрозуміти. То що ж виходить я маю сказати "дякую" Лорі. Я б сам на це не наважився. Але де ж вона? Як вона?
Потрібно їй все сказати. Спочатку перевірю її квартиру. Наврядчи вона б побігла до нас на квартиру,  а більше місць нема. Треба бігти.
   Чонгук щодуху біг до квартири Лори і не помилився. Вона була там.
 Дурочка навіть квартиру не закрила. Що я маю казати?" Сорі я пожартував", ні . Треба вибачитися. Коли я зайшов ,то побачив таку картину: все було розкидане і Лора плакала на підлозі.
- Що все ,прийшов похвалитися?- сказала вона .
- Слухай, Лора , вибач ,я погарячкував. Я нічого тобі не зробив.
- Брешеш.
- Та ні ,справді ,хочеш до гінеколога сходжу.
- Гаразд ,повірю. І що через неї ти був готовий зробити зі мною таке?
- Вибач, і дякую . Ти допомогла мені.
Чонгук ще довго намагався пояснити все Лорі. Під ранок вони заснули разом на підлозі,сидячи і спершись одне на одного.