Чому це ти, Чон Чонгук?

{❤Перше побачення😎🤦‍♂️}

~~~Лора~~~
Ми прокинулись разом від гучного дзвінка будильника. Чонгук пішов в ванну , а мені ж треба було повернутися до пентхаусу.
||Вдома||
Коли я зайшла до квартири ,то в ній було пусто, де ж Чімін? Я якраз почала збирати рюкзак, як тут з ванни виходить Чімін лише в рушнику. Ох в нього ідеальне тіло😍. Але чому мені так тісно в штанях? Я повернула голову вниз і побачила ,як щось з мене випирає. Так от про що Чонгук мене попереджав, вот блін. Добре,що я вже тримала рюкзак ,коли Чімін вийшов.
-Ти де був?-спитав Пак.
- Гуляв,-відповіла я.
- Чого Содже вибігла вся в сльозах?
- Ми порвали.
- Ти що?Я думаю ти краще мене знаєш ,що буде.
- Я сьогодні подзвоню батькам.(Чонгук казав,що мені потрібно сьогодні до нього прийти і подзвонити його батькам.)
-Тримайся брат. Я з тобою. Якщо чесно, вона мені тоже не нрав.
-Дякую,бро.
Я забігла в ванну. Стояк далі був. Що робити? Доведеться ламати....( якось вдалося його забрати, треба спитати Чонгука ,що в таких випадках робити.)
Ми знову поїхали на його машині. Треба навчитися водити.
Після університету я зразу пішла до свого дому. Чонгук вже був там.
-Вони вже дзвонили до мене,- сказав Чон,- треба відзвонити. Починаємо.
Чонгук вже написав мені,що я маю говорити, і ще взяв паперу, щоб дописували текст.
Набираю його маму(вона дзвонила).
- Алло,- несміло почала я.
-Алло, Чонгук, що відбувається? Чому родина Кан хоче розірвати з нами контракт. Вони казали тебе спитати.
Я починаю читати:
- Мамо, я порвав з їхньою донькою. Вибачте,  я не можу більше зустрічатися з нею заради контракту.
- Чонгук, але ж у вас все було добре,- по голосу було чути,що це вже батько.
- Ні ,це було жахливо.  Хай там як ,я зараз надішлю свій проект. Я вже почав його, вам залишається підтримувати. Тату, продивишся його. Думаю має спрацювати і ми не зазнаєм банкрутства без мого одруження.
- Чонгук, вибач нас. Ми не знали ,що тобі так погано, чому ти не сказав? Ми думали ,що у вас все чудово.
- Все добре, мамо. А зараз я повинен вчитися. Дякую за розуміння.
Я відключила дзвінок.
- Фууух. Це було складно. А в тебе добрі батьки.
-Так ,вони чудові. Дякую.
Він був такий спокійний і ніжний, як ніколи. Хотілося його обняти.
- Чонгук, це все добре , але навчи мене їздити на машині,- я розвіяла тишу.
- Навіщо тобі?
- Чімін .
- А ну ясно. Давай завтра вже.
- Гаразд, але ти пообіцяв.
- Де ти чула слово "обіцяю"?- він усміхнувся.
- Ей ,Чонгук ,тобі ж гірше буде.
- Добре обіцяю ,йди.
- Папа.
Наступного дня ,як і пообіцяв Чон, ми вчилися їздити. Було весело, але Чонгук постійно молився. Він чудовий учитель. Я попросила ще пару уроків. Так проходив наш тиждень. Здається,ми здружилися.
Ми зупинилися біля пентхаусу Чона і Чіміна.
За нами з вікна спотерігав Пак .
- Ну що на сьогодні досить. До завтра.
- Може ,тебе підвести?- насмішкувато спитала я.
- Тоді я не буду впевнений у безпеці моєї маленької.
-Пхее. Про машину дбає більше, ніж про мене.
- Ну та. Чекай не обертайся: Чімін дивиться.
 Ну і звісно ж я обернулася. Я побігла додому.
- Я бачу ви з Лорою добре здружилися,-сказав Мін.
- Ну так. Ти ревнуєш?
-  Я ? Чого б?
І тут я вирішила йому зізнатися:
- Слухай, мені здається,що це вже всі знають ,лише не ти.
- І що ж?
- Ти подобаєшся Лорі і вона хотіла б бути твоєю дівчиною.
Невже я це сказала.
- Що ,справді? Вона так часто з тобою, що думав ти їй подобаєшся.
- Та ні ,ми друзі. І в нас спільний проект,  тому ми так часто разом. Ну що думаєш? Підеш з нею на побачення?
- Ну вона ж мені ще не призналася.
- Ти ідіот ,вона чекає ,щоб ти їй це сказав.
-  Ну окей, запрошу її на побачення ,але нічого не обіцяю.
Yesss. Моєму щастю не було меж ,але я згадала ,що не я з ним піду, а Чон.  Ну нічого , зате потім ,коли ми повернемося у свої тіла ,я вже буду з ним.
В універі я бачила ,як Чімін підходив до Чона і щось говорив.
||В мене вдома||
- What the fuck, Лора? Чому він запросив мене на побачення?
- Ого тебе хтось запросив на побачення? Хто?
- Лорааа. Чімін би сам таке ніколи не зробив. Що ти йому сказала? Не дай бог, ти йому сказала,що я тебе люблю.
- Та ні. Я просто сказала ,що "ти подобаєшся Лорі". І чи не хотів би він сходити з нею на побачення.  Вот і все.
- Я не піду.
- Що ,ти не можеш. Я так старалася.
- Я знов цього не переживу.
- Тебе тоді ніхто не просив . Та й Чімін тебе не зґвалтує. Ну ти колись мене поросиш, вот тоді і згадаєш. Всьо я обідилася.
- Фу, не криви так морду. Мені не пасують твої кривляння. Ок я піду . Але я не буду з ним милим.
- Будеш і я вже все продумала. Я бачила в тебе безпровідні навушники для двох. Один візьму собі, а другий- ти волоссям прикриєш і я тобі буду віддавати команди.
- Я тобі що - пес? І ,взагалі, що ти риєшся в моїх речах.
- Я.... я труси шукала.
- Ага,  і що знайшла?
- Ну та.
- А подзвонити не можна?
- Нє, в мене не було часу. Всьо проїхали. На яку завтра?
- На 19:00.
- Добре , я в 15:00 прийду і тебе підготую.
- Та я й сам можу.
- Нєа.
||Завтра||Субота||
Як і обіцяла я прийшла в 15:00. Чонгук сидів на дивані і дивився кіно.
- Я так і думала, що без мене він нічого не буде робити. І так почнемо.
- Я попав.
Я помила йому голову , тіло; зробила макіяж, зачіску ,манікюр. Дуже довго ми обирали плаття ,ну як ми -я. Чонгуку було пофіг. Він сидів і бавився ігри. Нарешті я обрала і ми пішли на побачення.
Чімін вже був на місці. Чонгук пішов перший. В мене ,до речі, була професійна маскіровка: вуса, чорні окуляри і капелюх, а ще журнал.
Я прийшла пізніше і сіла за столик.
~~~Чонгук~~~
Ми сіли за вільний столик і нам принесли меню. Чімін сказав ,що я " надзвичайно согодні гарна". Як же тиснуть ці підбори, а ліфчик стискає все. Ця тона макіяжу зараз попливе по мені. Може зняти взуття. Ах легше. Тут я почув у вусі:
" Негайно одягни підбори. Вжее."
Блін, треба ж.
- Що будеш замовляти?- усміхнувся до мене Чімін.
"Гімно на патичку"- хотів сказати я. Але ж ні. Та ще й це мій друг.
- Я буду ... "Салат і сік"-почув я у вусі....стейк і пиво,- сказав я.😏😎
" Ідіот ,я тебе приб'ю"- почув я.
-О чудово ,я теж це замовлю,-сказав Чімін.
Ну і чого вона зла?Хоч наїмся. Що з тої трави?
Ми їли;Чімін щось розказував; я думав якби напитися, щоб легше стало; Лора десь там сиділа. Тут я побачив ,що Чімін став тягнутися до моєї руки. Старі прийомчики мого друга. Я забрав руки і почав щось ніби шукати в сумочці. Він не здався. Чімін вже добре напився. Йому багато не треба. Тож він сів біля мене і почав обнімати. Я зрозумів,що йому не сподобалося те ,що я ігнорую його прийомчики. Він пішов дальше. Також я думав про те, що десь там за столиком Лора чуть не вижчить від щастя. Але він це все робить ,щоб задовольнити свою гордість.
Я дав себе обійняти. Він ще щось бурмотав ,а потім заснув.
" Заснувв?? Якк?"- почулося у вусі.
Лора занесла його в машину, а я завів її і ми поїхали додому. Я не мав більше сил, тому залишився ночувати в пентхаусі.
От таке то наше перше побачення.😅 Впринципі в нас так завжди закінчується, чи не так Чімін?😎😏🍻