Чому це ти, Чон Чонгук?

{ Коли заходить сонце}⚠️🔞

Лора
Я прокинулась від дзвінка будильника. Була п'ятниця. Я піднялася ,щоб його виключити ,але це був мій телефон. Я пролупила очі і побачила ,що лежу на своєму ліжку, мене оточують рідні стіни. Я швидко побігла до ванної. Так . Це і моє тіло. Ура,нарешті. Але..мене більше нічого не буде  пов'язувати з Чонгуком😓. Думаю , його вже мав розбудити Чімін. Але він не дзвонить. Що ж і я не буду. Побачимося в універі.
   В універі
Я ,мабуть,пропустила їх,бо не бачила на подвір'ї. Після пар до мене підбіг Чонгук
- Вітаю😁. Ми повернулися. Пропоную це відсвяткувати в мене. Чімін поїхав на вихідні до батьків, тож нам не обов'язково його посвячувати в причину нашого свята. Поїхали за продуктами? Ти поведеш,- як завжди з усмішкою сказав Чон.
- Але ж у мене прав нема.
- Ах точно. Ну ми це скоро виправимо.
 Ми сіли в машину і поїхали в супермаркет. Ми купили усе ,що хотіли. З ним навіть весело скуплятися
  В Чонгука
Ми вибрали фільм, купили попкорн, чіпси,печиво,піцу, фрукти і колу і ще багато всього.
Дивились ми мелодраму з уривками ужастіка. Так ,я його обнімала на цих самих моментах😏. Фільм закінчився. Я збиралася йти , але так не хотілося. Вже стемніло.
- Чонгук ,я,мабуть,вже піду.
- Вже дуже пізно, залишайся.
Він ще трішки мене вмовляв і я погодилася. Ледве вмовив😂. З такої нагоди ми вирішилися подивитися ще один фільм. Десь через годину виключилося світло і Чонгук засвітив свічки. За вікном падав дощ .Мушу визнати ,було романтично. Якраз ідеально для признань. Я збиралася з думками ,щоб сказати Чонгуку, що я його кохаю, але він мене випередив.
- Лора.. я хочу дещо тобі сказати...думаю ти маєш знати. Я зрозумію ,якщо ти відмовишся. Лора... я ...тебе.. кохаю. Чи будеш ти моєю дівчиною?
 Мені здається, я навіть бачила, як в цей момент з нього вискакувало серце. Моє також.. Тому я зразу ж відповіла:
- Я теж.. тебе кохаю.
 Він одразу ж мене обійняв.
- Справді? Я так щасливий. Найщасливіший з усіх. Яла яла яла я.
 Я обняла його у відповідь.
Тут моє вухо пронизує тихий голос Чонгука:
- Я тебе хочу, Лора. Лише кивни.
Так ,я хотіла цього. Але боялася.. Боялася,що він мене просто використає і покине, що це лише гра, що це сон. Мої думки повністю розчинилися ,коли Чонгук вп'явся в мої губи солодким поцілунком. Він підняв мене і ми ,цілуючись, пішли в його кімнату .Чонгук повалив мене на ліжко. Він хотів ,щоби я його роздягала. Я теж хотіла торкатися його міцного,накачаного тіла. Повільно,один за одним я розщіпала його ґудзики. Коли він нарешті звільнився від своєї сорочки , то почав знімати з мене джинси. Після цього я зняла з себе кофту ,а він свої джинси. Чонгук пестив моє тіло, повільно цілуючи від шиї до живота. Низ живота так і гудів від бажання. Та Чонгук ще не починав. Він зняв з мене такий тісний в цей момент ліфчик і цілував мої соски, ніжно покушуючи. Він лапав мої бедра , в той час як я навіть боялася до нього доторкнутися. Він це зрозумів, тож сам почав водити моєю рукою, там де йому хотілося. Тоді ми скинули з себе зайве. І Чонгук спочатку повільно, але впевнено почав входити в мене. Я здала легкий стогін. Він проходив дальше. Стони ставали гучнішими і частішими.. Тоді я ,на диво для себе ,закричала:" Швидше,швидше..". На що я почула лише довольну усмішку Чонгука. І справді, він почав входити і виходи все швидше, а я стонати ще більше. Тоді він обернув мене на живіт і продовжив. Ми разом з ним кончили, він встиг вийти з мене. Втомлені, але щасливі ми одразу заснули.
 Зранку я прокинулася від запаху кави і свіжих круасанів.
- Доброго ранку, кохана,-сказав Чонгук.
- Доброго ранку, коханий,- відповіла я.
Весь день ми гуляли, веселилися і раділи ,що ми є одне в одного.
Ввечері я згадувала, як думала ,що з цим Чонгуком я б ніколи не те щоб не зустрічалася, я б навіть не дружила, але доля вирішила по-своєму.
 Все було чудово. На вихідних Чонгук поїхав додому,бо батькові стало погано, але він запевняв мене,що нічо серйозного. Тож я заспокоїлася.
       Чонгук
До мене подзвонила мама і сказала ,що тато захворів, і попросила приїхати. Я зібрався і зранку поїхав до батьків.
Тато справді прихворів , але це не було так серйозно як те ,що я побачив,коли зайшов в вітальню. На дивані сиділа Содже і її батьки.
Мама привітала мене і обняла. Сказала ,що з батьком все гаразд і він наверху, але спочатку гості.
- Привіт, Чонгук,- привіталася мама Содже.
- Вітаю,- дещо грізно відповів я.
- Як ти думаєш для чого ми тут?- почала Содже.
"Щоб пошвидше звалити"  - подумав я.
- Перейдімо одразу до справи,- увірвав мої думки її батько,- Чонгук , я знаю ,що ви з Содже розійшлися, але моя доця настільки милосердна і добра ,що готова дати тобі другий шанс.
- А мені він не потрібен,- перервав я.
- А ти дослухай до кінця. Так от, батькова фірма скоро збанкротує і поляже в боргах. Через якихось пів року ви будете банкротами. Ми маємо 10% ваших акцій, тож ,якщо ви їх втратите ,ми маємо право подади на вас до суду. Ось тут усі документи, якщо не віриш. Ми даємо тобі шанс одружитися з нашою донькою, щоб покращити статус обох наших фірм. Як на мене, це вигідна пропозиція. В тебе вибір невеликий: або тюрма, або шлюб і успіх. До речі, те, що сталося з батьком, це через тебе і стан компанії.
Чонгук подивився на маму. Вона стояла з похиленою головою до підлоги. Було видно ,що з її очей скрапують сльози. Я не можу цього так залишити.
- Я піду до батька.
- Так ,звісно,- відповів пан Кан.
  Чонгук піднявся на другий поверх і побачив батька , усього обклеяного якимись датчиками, а кругом нього два монітори.
- О, Чонгук,- наскільки це було можливо, радісно скрикнув його тато.
- Тату, ти...Чому ти в такому стані? Скажи, це все через мене ?- заплакав Чонгук .
- Все гаразд. Не буду брехати- нерви до чорта.
- Тату,  якщо ти так хвилюєшся, я зроблю це заради тебе. Я врятую нашу компанію
- Ні ,Чон , ти не мусиш.
- Мушу ,батьку, це і моя фірма. Я зроблю все можливе. Тільки виздоровлюй скоріше.
 Чонгук ,не дослухавши батька, пішов до вітальні.
- Я погоджуюся на ваші умови, пане Кан,- з впевненістю сказав Чонгук.
- Ну от і чудово. Я знав ,що ти розумний хлопчик. Весілля справимо найближчим часом.  А поки що будемо готуватися. До зустрічі, свахо, - звернувся від до моєї мами. Фу, як це бридко звучить з його уст.
 Мама мовчала , я теж, а вони собі спокійно пішли. Найгірше було попереду: як про це сказати Лорі?😔😓.