Віденська кава

Шоколад

Все добре, хоча я трішки хвилююся, що ж у нього трапилося....в голові тисячу думок і всі про нього...

"Хто б сумнівався! Так а ну швидко прийшла до тями, він же просто хлопець"

Але такий гарний...і в нього щось трапилося... і..і я навіть не знаю як його звати...і...Так стоп, де я?"

О, я зараз вже повинна виходити, навіть не помітила як приїхала. Вийшла з автобуса і набрала маму:

- Алло, мам в магазині щось треба купити?

- А ти вже біля дому?...хмм...ні, тільки якщо щось хочеш.

- Добре, піду куплю шоколад...- я не встигла договорити бо мама мене перебила.

- Щось трапилося?- з такою тривогою в голосі запитала вона, що я відразу з казала. - Ні з чого ти взяла? Просто задумалася...Хочу подзвонити Нелл і запросити на гарячий шоколад і фільм. - Я аж посміхнулася бо ця ідея мені справді сподобалася, хоча вона і прийшла до мене спонтанно.

- Раз так, то купи ще молоко, яйця і борошно. Я зроблю млинців на сніданок, а якщо залишиться трішки шоколаду то буде дуже смачний вишнево - шоколадний соус.

- Ок, мам, ти дзвонила Уіллу?

- Ага, він з казав, що заняття розпочнуться через тиждень і ще цитую " Я дуже хочу побачити вашу дочку, вона одна з найкращих учениць мого класу. Сподіваюся вона як і ви гарно провели літо?" Я звичайно з казала, що в тебе все добре і ти прочитала ті книги які він тобі дав. А він тобі подобається?

- Мам! Він же вчитель.

- Ага,двадцятирічний вчитель,а ти шістнадцятилітня учениця,чотири роки це дуже велика різниця - мама сміється - Добре, поговоремо потім про це.Можливо я залишуся у подруги.

- Окей.

Я живу з мамою у власному будинку. Він двох поверховий, білий, по одній стіні в'ється плющ. Сторона там де вітальня велике вікно, майже на всю стіну. Не далеко зупинка і магазини, але коли в дома то гомін міста до нас не долітає.

Ось і магазин.

Я вирішила не втрачати часу і відразу зателефонувала Нелл.

Неллі моя краща подруга з самого дитинства( єдина подруга дівчина, а так це переважно хлопці) Таке незвичайне ім'я їй дали батьки, вони хотіли або Еліс, або Нелля.Вибрали Нелл, крім того так звали бабусю яку вона дуже любила, так що вона пишається своїм ім'ям, бо бабуся письменниця і дуже любибить своїх внуків.В Нелл є старший брат, всього на рік, Ден. Якщо чесно то він якраз нас і познайомив, я йому сподобалася коли співала в садочку і він підійшов і подарував ромашку( нам тоді було: мені 3 а йому 4) потім він покликав Нелл і ми разом гралися, так наші мами і познайомилися. Їхню маму звати Роза, а тата Тарас.