Вільна пташка 16+

Частина 5

Я відкрила очі..

Я лежала на великому і м'якому ліжку у світлій і просторій кімнаті.

Сонце лагідно заглядало у вікно і лоскотало мені обличчя.

Це напевно сон..

Зараз я прокинусь в машині цього... ем, хлопця..

Раптом двері кімнати  відчинились і зайшов... і зайшов він..

Тааак! Мені потрібно його ім'я хоч взнати!

-Привіт - мило промовив він і сів на ліжко.
-Добрий ранок - сказала я

Він привітно посміхнувся.

-Де я? - тихо мовила я.
-У мене в дома...

Ех.. Я в дома у зовсім не знайомого хлопця у якого чорт знає що в голові, а мої батьки думають що я у подруги... Ну що ж, класно...

-Ти Кейті? - раптом сказав він.
-Т.. так- він знає моє ім'я? - А ти...?
-Я Тео...

Тео...

-Приємно познайомитись - посміхнулась я..
- Взаємно -

Він взяв мене за руку..

-Вибач мене.... будь ласка..

Я вирвала свою руку із його...

хоча...

я не хотіла цього робити....

Його долоня була така тепла і ніжна..

Чорт! Про що я думаю?!

-Я завдав тобі багато страждань... Вибач...

Я була надзвичайно зла на нього:він штовхнув мене в стінку,збив машиною, а під кінець щей  викрав?!

І він просить побачення?

Він точно божевільний...

-Я не думала що ти знаєш такі слова - саркастично промовила я.

Його лице змінилось..

Ну що ж, Кейті, ти все зіпсувала! Зараз він накричить на тебе і викине з вікна!

-Я сам не знав...

Це мене так шокувало...

Рамтом я почула звук двигуна.
Хтось приїхав..

-Сиди тут і нікуди не йди - суворо промовив він і я зрозуміла що це щось серйьозне.

Він вийшов..

Не була б Кейті, як би не дізналася хто це приїхав. Тому я встала і пішла до вікна. Ноги все ще боліли, але вже не так.

Трохи відкривши вікно я побачила ту  рожевоволосу стерву. Вона стояла впершись в шикарну машину.

До неї вийшов Тео..

І почалось..

Вона накинулась на нього і почала бити руками в груди.

-Я тобі вірила! - кричала вона - Ми всі тобі вірили! А ти! Ти зрадив! - в неї була істерика.
-Заспокойся! - кричав в відповідь Тео - Я нічого нікому не казав! Ти ж знаєш, що я не зрадник!
-Але, Джиммі...
-Джиммі бреше! Невже ти віриш йому, а не мені?!
-Але.. - Він поцілував її...

Чорт..

Я пошкандибала назад до ліжка.
На тумбі, яка стояла біля нього я побачила свій телефон.
Він був вимкненим..

Вімкнувши його я зрозуміла що сімка була на місті..

Хоть щось...

Я набрала номер тата...

-Алло - відповів такий рідний голос.
-Алло, тату, привіт. Це Кейті..
-Доню, чому ти вимкнула телефон? Ми весь вечір не могли тобі дозвонитись. І що це за нова подруга в якої ти так хотіла залишитись?
-Тату, вибач, я не помітила що телефон вимкнувся. А подруга.. Мері.. Ми з нею дуже здружились - я ніколи не брехала татові, а тут..
-А чому ти зараз телефонуєш? Хіба зараз не має бути урок?
-Емм, зараз саме перерва.. Ну добре, тату, я піду на урок. Папа- і я скинула..

Чорт! Я геть забула про школу!

Зараз 10:36..

Через 4 хвилини почнеться фізика.. Що ж.. я навіть рада що пропущу її..

______________________________________

Ще трохи повалявшись на м'якому ліжку і погортавши стрічку в істарнаграмі я вирішила роздивитися будинок в якому знаходилась.

Вийшовши із "своєї" кімнати я опинилась в невеличкому коридорі. Пройшовши в перед я побачила сходи в низ і непримітні двері.

Цікавість взяла своє і я зайшла..

Це була, здається, дитяча кімната. Біля вікна стояло невеличке ліжко застелене рожевим покривалом, а на підлозі валялись ляльки.

Напевно, тут живе дівчинка... Можливо сестра Тео?

-Що ти тут робиш?! - почула я розлючений голос.

В дверях стояв Тео...

-Я.. я.. - я не встигла нічого договорити тому що він схопив мене за руку і потяг за собою - Куди ти мене ведеш? - він мовчав..

Ну що ж, тепер я точно все зіпсувала!

Він вивів мене на двір і силоміць заштовхав в машину.

-Куди ти мене везеш?

Він нічого не відповів і завів в машину.

______________________________________

Вітаннячко🖐️
Ось і продовження мого творіння😶
Як вам? 🤨
Цікаво що буде далі? 🙃
Мені самій цікаво😁
Ну що ж, ставте свої ⭐💕
А я пішла придумувати продовження сійьому "шедевру" 😋😂
Ваша задумчива Роззі😁💚