The End

25 4 0
                                    

Я прокинулась. Моє тіло ще пару хвилин не могло проснутись, хоча розум вже давно прокинувся. Сон. Мені снилось що я сижу у класі. Самотьньому класі. Але заходить хлопець і клас ніби прокидається. Сон обірвавля і розум встав, але не тіло. Провалявшись ще десь 5 хвилин я піднялась і пішла в ванну, зробивши всі водяні процидури,я потопала вдягатись. Одяг я сьогодні підбирала більш переборчиво. Сьогодні особливий день. Вдягнувши на мій погляд навіть прикрасний наряд, я пішла сідати. Сніданок у горло не ліз.
Розум був забитий думками. Я же набрибло. Хочу відпочити від цього всього. І я ловлю себе на думці про Віталіка, може це він є тим хлопцем що був в моєму сні. Обірвала від думок мене мама
-Ти їсти будеш, а то тільки і порти їжу, все добре? Тебе щось бентежить?
-Ні мам, все добре не бери собі в голову. Просто не выспалась в апетиту нема.
-Добре, і ди уже в школу а-то з твоїм апетиту нема ти точно запізнишся.
Я подивилась на годинник через 30 хвилин починається перший урок. Я подякувала мамі за сніданок і направилась в школу. По дорозі мене зустрів Віталік.
-Привіт.
-Привіт, я тут подумала що мы можем спробувати, але я нічого не обіцяю
Лице Віталіка змінилось,він напевно був готовий носити мене на руках прям в цей момент. Подивившись на нього мені стало спокійно. Я починаю розуміти себе, Віталік мені подобався ще з самого початку...
❎❎❎❎❎❎❎❎❎❎❎❎❎❎
Маленький бонус, думаю вас сподобалося моя робота💜

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Apr 21, 2020 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

StayWhere stories live. Discover now