8

74 11 0
                                    

Місто здригалося кожного разу, як металевий птах падав на, здавалося, міцні будинки. Вітер літав провулками та головними дорогами з шаленою швидкістю, зриваючи в повітря шматки газет та сміття, залишеного людьми в паніці. Вода, що стікала в канави забирала з собою бруд та кров, очищаючи бруківку та асфальт. Гул та звуки кулеметних черг поступово рідшали та ставали тихішими. Схоже, що ні один з літаків так і не зміг дістатися до пункту призначення, щоб виконати свою місію.

  Арахна тягнула Кеті вперед не зважаючи на калюжі та уламки вікон будинків. Досі вони не зустріли жодної почвари, після тієї зустрічі. Схоже, вони не встигли дістатися так далеко від розлому, та це й добре. Такими темпами вони зможуть вибратися з міста зовсім скоро, їм залишалося просто рухатися вперед вуличкою. Військові вже напевно облаштували блокпости на виходах з міста, адже дозволити цим тварюкам вибратися звідти було б рівноцінно вбити цю планету.

  Дівчата продовжували бігти, аж тут вони побачили вогники попереду. Це був загін солдатів. Схоже вони рухалися вуличками у пошуках тих, хто зміг врятуватися, паралельно знищуючи монстрів.

  Кеті зраділа такій зустрічі, а от Арахна різко зупинилася.

-Що сталося? Це ж наш шанс врятуватися, нужбо – дівчина потягнула павучиху за руку вперед.

-Іди. Давай не будемо забувати хто я така. А вони якраз займаються тим, що винищують таких як я – відповіла Арахна.

-Не верзи дурні. Ходімо, ти допомогла мені врятуватися від своїх, тож я врятую тебе від своїх.

  Кеті потягнула Арахну вперед і солдати побачили їх. Загін військових почав рухатися в напрямку до дівчат.

-Зачекай тут – промовила Кеті і відпустила Арахну.

  Дівчина попрямувала до військових.

-Агов, назвіть своє ім’я – промовив один з чоловіків у формі.

-Мене звуть Кеті – відповіла дівчина.

-А що на рахунок неї, чому вона стоїть повіддаль? В нас наказ стріляти на ураження, якщо побачимо щось підозріле.

-Це моя подруга – Арахна.

-Вона теж людина?

-Не зовсім… - Кеті не знала як пояснити цим людям, що позаду стоїть одна з тих хто перебив майже все місто.

Гості з АндервудаWhere stories live. Discover now