А я чекав, я знав, що так і буде,
Оклюза вже давно в моїх очах.
Хто думав: «Може, справді, він забуде?»
Та я не з тих, хто зблуду мав в словах...
Комусь здалося, що все так і сталось,
Слова, що поронилися, пройшли.
Нехай, життя моє в гризоті вже маралось,
Лише сніги, немає час весни...
У когось в голові такі пороки,
Що мало хто до себе їх збагне.
Ох, шкода як, що йдуть з роками роки,
А цяя «хтось» окману не стряхне...
(21.02.2019)
YOU ARE READING
Смачніше за зелене - Поезія інтимна та патріотична
PoetryЛірика, написана мною, патріотична та інтимна, особиста. Знаючи, що папір не боїться нічого, я писав те, про що довго мовчав, нікому не казав. Саме тому вона багатьом незрозуміла - вся справа в емоціях, на яких «лягла» поезія. Як казала Ліна Василів...
