Ерел Олоу: Життя заради смерті

Передмова

    Минуло все. І я задумалась над тим, що таке кохання? Невже воно може керувати світом, бути сильнішим за інші почуття? Це питання вічне й неосяжне. А в мене, мабуть, причин для міркування було занадто багато, і часу я мала достатньо, тому згодом сильно втомилася від власних роздумів. Та нехай, просто закоханість прийшла якось неочікувано. Справжнє кохання не має жалю та пощади. Воно не вірить словам і не підкоряється нікому.
     Затамувавши подих, я намагалася спіймати його погляд, а Маг і не був проти. В його очах було стільки таємниць, що, мабуть, і всесвіту не вистачило б збагнути їх усі. Ми стояли, ніби застиглі, і дивилися одне на одного. Він терпляче чекав, коли я зроблю перший крок, але я не могла наважитись на це. Мене полонило дивне відчуття, ніби знаєш куди йдеш, але сил, щоб зробити хоча б малесенький крок... немає.
     Кохання, якщо це почуття взаємне, може підштовхнути людину на необачні вчинки. Можливо, потрібно ризикнути і побачити, якими будуть наслідки. Що станеться, якщо я довірюся йому?... Як же сильно я захлинаюсь бажанням розгадати цю загадку.
     Мій переїзд до Венісу, на який я так довго чекала, став причиною нашої зустрічі. Я була впевнена у цьому. - Це не випадковість,- повторювала собі сотню разів,- випадковості не випадкові. Мої почуття затуманювали всі емоції та думки, саме тому я не відчувала провини за ухвалені рішення. Коли доля ставить нам перешкоди на шляху, то нерозумно від них тікати.
    Маг щиро посміхнувся, і рішуче попрямував до мене...