Миті, яких не було

Танець

Один, два, три, оберт.

Молодята танцювали. Дивились одне на одного і сяяли від щастя. Музика полонила собою і він прикрив очі на мить, намагаючись не думати. Хіба тепер щось з минулого має значення? Вона вибрала. Вона закохана. Вона щаслива. А те, що в нього серце крає, то так, здалося. Примарилось щось.

Один, два, три, оберт.

Тоді, на різдвяному балу, вони танцювали. Музику було ледь чути і вона вголос рахувала. Його серце так шалено калатало в грудях, що здавалося от-от зламає ребра і вирветься на волю. Він боявся зробити їй боляче, тримав так ніжно, як тільки міг, не хотів відпускати. Та вона і не думала бути з ним.

Один, два, три, оберт.

Під час танцю вони дивились один на одного, як от зараз Лілі на свого нареченого. Він тоді шаленів від щастя, а вона... їй було весело. Пирхала від сміху, коли вони збивались і починали спочатку. Широко всміхалась, але не було на її милому лиці й тіні тих емоцій, що панували тепер.

Просто друг.

Один, два, три, оберт.

Він підніс келих до рота і завмер. Червоне вино зблиснуло кров'ю. Северус опустив його на стіл, поглянув у бік щасливих молодят і пішов геть.

Йому тут не місце.

Один, два, три, оберт.

У домі тихо і темно. Давно його тут не було. Він торкався рукою стіни і вирішував чи йти далі.

Його тут ніхто не чекав. Уже давно. Та цей будинок належав Снейпу. І тут шукати не будуть.

Один, два, три, оберт.

Він стояв посеред пустої кімнати, заповненої пилом. Дивився, та нічого не бачив. Маг підняв руки, наче обіймаючи когось і ступив вперед.

Один, два, три, оберт.

Не було ні музики, він нічого не говорив, але танцював. З кимось невидимим. Ступав легко, не один день витратив на тренування, хотів її вразити. Тепер неважливо. Вже непотрібно.

Один...

Будь щаслива.

Два...

Кохана ним.

Три...

Я тебе...

Оберт.