Шістнадцятилітній Северус терпіти не міг відпрацьовувати покарання після уроків. Особливо якщо воно дане професоркою Макґонеґел. А помічниками в цій нелегкій справі стали Поттер і Блек. Та нічого не вдіяти і, скриплячи зубами, він продовжував розбирати речі в одній із кімнат не користуючись магією. Палички у них забрали. І це єдина втіха на даний момент.
Допомоги від Поттера і Блека ніякої. Вони більше сміялись, ніж працювали. Снейп махнув на них рукою: хай вже так, а не дістають його. Він потягнувся за ящиком, що стояв на шафі, та, знявши його, випустив хмару пилу. Северус закашляв, опустивши скриньку і випадково стукнувши плечем шафу. Щось упало йому на голову. Якась матерія. Вона була колись білою, та стала сірою від пилу.
Блек зареготав.
– О, замовкни, – роздратовано мовив слизеринец, потягнувшись зняти з голови тканину. Але його руки перехопили. – Поттере, що ти робиш? – здивувався представник срібно-зелених.
Той широко всміхнувся, і серце Северуса тьохнуло в грудях. Джеймс Поттер наблизився до нього – і поцілував. Усього секунда. Ґрифіндорець одступив назад, і за мить отримав по пиці від розлюченого Снейпа, що, недобре зиркнувши на Блека, вилетів з кімнати чорною блискавкою.
– Джеймсе, що це було? – спитав Сіріус, повернувши свою щелепу на місце.
– Здається, мені сказали «ні». – Відповів той, хитро посміхаючись.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Миті, яких не було
FanfictionЗбірник драблів по Гаррі Поттеру. Різні персонажі, різні ситуації. Буду вдячна за коментарі. У тексті можуть бути помилки й одруки, пишіть - виправлю. Навідайтесь на мій сайт http://silver-raven.in.ua