《Частина 3》

288 14 3
                                    

-Тут ми і живемо, сказав Те і пропустив Чіміна першого, квартира була не велика в яскравих тонах по всюди були маленькі вазони, м'ягкі подушки та ще багато статуеток і тарілочок. Полички з статуетками та іграшками, були прекрашені гірляндами хоча на вулиці був Листопад.  Диван в вітальні був завалений мягкими покемонами та смайликами,
-Можеш не переживати, брат зараз на роботі- повернеться зранку та і не думаю що він буде проти якщо ти залишишся. Будь як вдома,ее...вибач в мене тут трохи не прибрано,- Омега почав бігати по всій квартирі і прибирати всі речі які валялися по всьому периметру,- я просто сьогодні збирався на побачення.. в котре і знову провалив його, як завжди, таак я забагато говорю давай ти щось розкажеш м? -Почекай я дам тобі інший одяг, сказав Те і швидко зник, через хвилину повернувся з великим жовтим худі та парою спортивних штанів,-тримай, незнаю як ти, а я обожнюю худі. До речі ти не голодний?
-Ні дякую, де я.. мм..можу перевдягнутись? Тихо мовив Чімін.
-Ванна по коридору і праворуч, якщо хочеш можеш прийняти душ всі засоби і рушники в тумбочці,а я все ж таки зроблю чаю, усміхнувся хлопець своєю квадратною посмішкою.
-Дякую, вклонився Чімін в честь поваги і за секунду зник в ванній.
Прийнявши швидкий душ він помітив що кров не зупиняється, а ще його тіло все було в синяках: руки живіт бедра. Від цієї картини в голові запаморочилось, і до горла підступив напал нудоти. Йому було противно самому від себе, краще б він здох... там в бібліотеці. В котре витираючи губкою тіло, хлопець старався відмитись від цього противного запаху, та нічого не виходило, чужий запах в'ївся в шкіру і не збирався відмиватись. Прийнявши душ, хлопець швидко одягнув новий одяг. Тільки но він відкрив двері його зустрів Техьон:
-Я вже 3 раз заварюю новий чай, ти в порядку? Чому ти так довго?
-Ммм..Вибач..я..так все в порядку.
-Окей тоді пішли перекусимо, взявши за зап'ястя Чіміна, Те потягнув його в сторону кухні.
-Ммм, зашипів Чімін,- Техьон будь ласк відпусти.. боляче.
-А..що?? Швидко відпустивши руку Те почав оглядати Чіміна,-Ти в порядку?? Де болить? Тобі потрібно в лікарню?
-Ні, просто синяк на руці..
-Виибач, я не спеціально, може тобі правдя в лікарню потрібно?
-Все..в порядку.. ти щось казав про Чай? Швидко змінив тему Чім, він не хотів в лікарню він не хотів щоб цого жаліли, не хотів щоб ще хтось знав..
-Так чай, будеш печеня? Я сам спік, думаю воно відстійне, але головний дегустатор на роботі, тому ти першим спробуєш.. так? Ти ж спробуєш? Зробив щенячі очі Те. Цей хлопець випромінював енергію і без перестанку говорив, за кілька хвилин він міг розповісти все про себе, і йому під силу було розговорити мертвого, це і привертало до себе. Він був як той кролик із реклами "Duracell". Не розряджався ні на секунду.
-Так я спробую твоє печення.
-Правдааа, це честь для мене! Омега посадив Чіміна за стіл а сам налив горячого чаю прставив велику тарілку з різними видами печення, цукерки та фрукти,- це на випадок якщо ти зголоднів.. соромливо почухав потилицю Те.
-Дякую, що хвилюєшся про мене.
-Дрібниці!
-Так ти розкажеш щось про себе? З ким ти живеш, для початку, з ким дружиш??
-Мм я живу в своєї бабусею, батьків немає.. друзів теж немає та й хто захоче зі  мною дружити.
-Я хочу! В мене теж немає батьків, я живу з братом. І з друзів є лише Хосок і.. ти, усміхнувся Те.
-Так ти мене використвуєш для власних цілей, куточками губ усміхнувся Чім.
-Так ти вмієш жартувати? Все ти мій найкращий друг.
-..Вабач за це питання, але ти хворієш чи приймаєш подавлювачі? Ну тобто я майже не відчуваю твого запаху і.. вибач за це..
-Все в порядку, я з дитинства такий, це таке захворювання, його можна вилікувати якщо знайти партнера з яким дуже висока сумісність запахів, простіше кажучи потрібно знайти істинного, але є невелика проблема я не вірю в ці казки тому.. Моє захворювання не виліковне.
-Ти не віриш в істинність? Але чому?
-Тому що, якби існувала ця казкова істинність, сім'ї б не розпадались від того що хтось пішов на ліво.
-В цьому щось є.. задумливо мовив Те. Але я вірю в це, я вірю, що в один прекрасний день я зустріну свого істинного з яким буду щасливий, мрійливо усміхнувся Те.
-Таак я б ще поговрив, але як мій хьон каже, що своїми розмовами я втомлюю людей тому давай краще спати. Ти мабуть хочеш відпочити.
-Так, я думаю пора, дякую за чай.
-Ти смієшся, я постелив тобі в себе в кімнаті і сам ляжу в спальні хьона, окей?
-Так звісно, дякую.
Те показав свою кімнату та ще тисячу фотографій і мільйон подушок. Було таке враження ніби вся квартира побудована з подушок. Потім згадав, що пора спати швидко закруглився і поспішив залишити Чіміна, закриваючи двері він почув:
-Техьон.
-Так?, просунувши голову в щілину дверей сказав Те.
-Що ти робив на даху?
-Думав про те, що ти хотів зробити. Це мабуть знак від долі, що ми повинні бути разом. Солодких снів Чімін~а.
-Добраніч.
Залишившись один Чімін помітив що кров зупинилась і ще раз сходив в душ, йому здавалось що чужий запах був навіть під шкірою і в волоссі, цей запах буде переслідувати в кошмарах. Закінчивши, він швидко ліг в лішко і міцно заплющив очі, хотілось прокинутись завтра і нічого не пам'ятати, він надіявся що так і буде що з часом все буде добре і він забуде це все що з ним трапилось, як поганий сон..
Через деякий час омега провалився в сон.
~~~
Ранкове проміння сонця прорізалось крізь штори, Чімін піднявся з ліжка і направився в сторону кухні, там вже був Те він готував сніданок:
-Доброго ранку..
-О Чімін~а доброго ранку як спалось?
-Добре, твій брат ще не повернувся?
-Ні, він зараз буде. Тут почувся дзвінок в двері,- ось і він, сідай їсти зараз познайомлю вас, сказав Те і пішов відчиняти двері. Чімін взяв свою порцію і почав їсти. Тут в низу живота різко заболіло і він почув знайомий різкий запах мегдалю, а за спиною почувся голос:
-Знайомся,-Чімін повернув голову і побачив..
-Це мій брат Мінхо.
-Привіт бракований, криво усміхнувся Альфа. Перед очима з'явились картинки минулого дня: синяки,кров, біль і висота...
~~
-Чімін! Чімін прокинься! Через секунду омегу вирвали з кошмару.
-Чімін це сон, просто поганий сон, це я-Техьон все в порядку. Заспокоював Те погладжуючи того по спині.
-Він.. він ж не твій брат?
-Хто? Чімін~а хто?
-Мі.. мі.. Мін..хо? Прошепотів Чім...

Дякую☺️ що дочитали цю частрну до кінця💗вибачте що не було продовдення кілька днів🙏 ця частина вийшла не дуже насичена, обіцяю наступна буде цікавіша. Всіх лублу💜

I am in love with your smile..Where stories live. Discover now