Таємниця шраму

ЗАПОЙ

Україна почала дивно поводитися і СРСР це помітив
—З тобою щось не так?
—Ні все добре
—Тоді чому так дивно себе поводиш? Не опираєшся? Не думаєш як завалити план нападу на Германію?
—Просто
—Говори правду! — Він хотів стиснути її за руку та вона її відсмикнула, рукав закотився і СРСР побачив один з її порізів, Укр їх одразу сховала — ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
—Що? — вона зробила вигляд ніби нічого не розуміє
—Що за порізи на руках?!
—Які порізи?
—Не роби з мене дурня! Я все бачив! Марш до мене в кабінет! Там все обговоримо
— Так..  йду

————
—Закоти рукава!
—...
—Закоти кажу!
—Добре... задоволений?
—Ні!пр перше не говори зі мною в такому тоні! По друге щоб я більше цього не бачив!!
—Відпусти УП'у!
—Ще чого!?
—Відпути його!
—Ні! Геть звідси! надіюсь ти мене почула
—...— Вона встала і вийшла, та як зачиниличя двері то вона прижалася до стіни та заридала — ЗА ЩО?

———————

Укр сиділа за столом і думала... Вона була в дома...
—Якщо він мене не чує тоді чому я маю чути його? — зі злостю шепотіла Україна, дістаючи ніж — що я роблю? — на мить вона отямилась та одинокість взяла гору — Це на каще — вона була готова зробити поріз.. та раптом хтось позаду стиснув її руку а з другої вихопив ніж
—Та що ти робиш? — вигукнув Росія — Ти що зовсім?
—Відпусти! — захлинаючичь від сліз кричала Україна — Відпути кому кажу!
—Щоб ти вбилась?! Ні звичайно!
—Відпусти.. — схлипуючи мовила вона 
—Я тебе відношу але ти заспокоїшся
—Д..д.дабре
Росс відпустив Укр і заховав ніж
— Ти чим думала?
—Головою!
—А як би СРСР мене не прислав ти б уже мертва була!
—Байдуже!
—Ні!
—То тебе він прислав?
—Так!-І яка різниця?
—Ніяка..
—То ти за УП'ою так побиваєшся?
—...
—Не переймайся він живий
—Точно
— Так я сам його бачив.
—Дякую що заспокоїв
—І давно ти вени ріжеш?
—Ні..
—Дай вгадаю. відколи він зник?
—Так
—Слуууухаай.. якщо тобі так погано то може...
—Ні я не п'ю!
—Ага ага звиииииичайно
—Не буду!
—Ти що вмерти хочеш?
—Ні..але я різні варіанти порізів, горизонтально...
—ТАК СТОП! Ніяких але! І не розказуй мені про це
—Я не буду
—Ага, ага звичайно. Ходімо — Він взяв її за руку і потягнув до виходу
—Куди ми йдемо?
—До мене до дому
—Нащо?
—Треба
—————
Росс дістав пляшку водки, (стереотипи🌚🍵) відкрив, налив в стакан і простягнув Україні
—Розказуй! Коли його раніше вбивали ти аж так сильно не побивалась, а тут він живий, здоровий а вона вени ріже. І навіть не думай заперечувати! Ти все одно почнеш пити, краще зараз з професіоналом ніж потім сама
—Гаразд. — вона за один раз спустошила стакан ю, Росс підлив ще, так вона розповілала про те що УПА її любить і що вона теж до нього не байдужа а Росс все підливав та підливав
—————
Укр залишилася ночувати в Росс ( в такому стані вона б до дому не дійшла :'D )

P.s. автор курив чай