Елізабет бігла понад краєм води. Теплий пісок лоскотав її босі ступні. Лазурні хвилі моря торкались її ніг вранішньою прохолодою. Вона бігла розмахуючи руками та весело сміялась. Лоуренс біг за нею на відстані кількох метрів і ніяк не міг наздогнати її. Наче невидима сила стримувала його і не давала доторкнутись до дівчини. Елізабет це тішило, і вона сміялась ще голосніше. Так вони бігли поки не порівнялись з будинком на горі. Елізабет зупинилась і Лоуренс нарешті її наздогнав. Чоловік зупинився і важко дихаючи промовив:
«Такі пробіжки вже не для мене».
«Мій любий Лоуренсе, чуму ти так важко дихаєш?» – промовила Елізабет, дивлячись як із-за обрію встає сонце. Потім повернула голову до чоловіка - «це всього лише сон. Ти можеш тут зовсім не дихати і це тобі не зашкодить».
Лоуренс випрямився и спокійно сказав:
«Знаєш, по справжньому мене звуть Лоренцо. Моє ім'я пишеться однаково на Іспанській та на Англійській, але читаються по-різному. Але ти можеш називати мене Лоуренс, як і раніше».
«Ні»- твердо відповіла дівчина – «я буду тебе звати так, як тебе звуть насправді. Ім'я важливе для людини».
Відкілясь лунала чудова музика. Елізабет впізнала її. Це був Девід Ланз, його неперевершена Nightfall, завжди надавала її життю романтизму та відчуття польоту.
Лоренцо підніс свою руку до голови дівчини та погладив її руде волосся. Елізабет повернула до нього голову та посміхнувшись, блиснула полум'ям своїх зелених очей.
«Там на горі мій дім – промовив Лоренцо – там є великий сад. Ми можемо з тобою по ньому прогулятись, випити гарного вина. Знаєш, у нас в Іспанії є вислів – " Vino, queso y pan siempre van juntos" - вино, сир та хліб– завжди йдуть поряд. І це чудове поєднання смаків».
«Я тобі вірю, і я хочу цього але не сьогодні, любий Лоренцо. Мені вже час прокидатись. Ти ж пам'ятаєш, що все закінчується».
Музика Ланза змінилась на якийсь знайомий, але не приємний звук. Цей звук розвіяв море, пісок і сонце. Останнім, як завжди, зник Лоренцо та тінь птаха на камені. Елізабет прокинулась та вимкнула будильник. Почався новий день.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сни Елізабет
Short StoryУсе видно не одразу, тому е історії які варто дочитати до кінця. Майже усі ми колись занурювались з головою у щось або у когось. Будь то кохання або комп'ютерна гра. Але головне в цьому - вчасно винирнути. Комусь не вистачає повітря в легенях - і ві...
