Від любові до ненависті-один крок

#2

На наступній перерві Амелі та Емілі пішли в їдальню. Там вони зустріли тих хлопців в яких вони врізались зранку.
Лютер: Які люди.
Амелі: Якісь проблеми?
Ейден: Ніяких.
Лютер: Ми просто подумали, що зранку погано почали. Я Лютер, а це Ейден.
Емілі: І правильно. Вибачте мою сестру вона грубіянка.
Амелі: Ти з ними заодно? Ясно зрада.
Емілі: Я Емілі, а це моя сестра Амелі.
Лютер: Гарно.
Ейден: Згоден.
Емілі: Дякую.
Емілі: Це ти кому?
Лютер і Ейден: Тобі.
Емілі:*усміхнулась* Дякую.
Амілі: Я чекаю в класі.
Емілі: Ще довго до пари. Чекай тут.
Амілі: Вибач не хочу.
Амелі пішла в клас, але по дорозі, повертаючи, врізалась в хлопця з чаєм.
Амелі: Та чому я сьогодні у всіх врізаюся?
Даніель: Вибач, я не хотів. Я випадково. Ти непопеклась?
Амелі: Ні. Нічого. Мені і так ніколи не щастило. Зараз не виняток.
Даніель: У тебе мокрий гольф ходи зі мною.
Амелі: Куди?
Даніель: Побачиш.
Він схопив Амелі за руку та повів її кудись. Він привів її в якусь непонятну комору. Вона була схожа на підвал, але знаходилась між нормальними класами.
Даніель: Не думаю, що тобі личитиме ходити в мокрому одязі, тому ось.
Він простягнув чорне худі, яке витягнув з рюкзака.
Амелі: Ти перша людина яка мені пропонує таке, але в житті треба спробувати все тому...
Амелі усміхнулась і взяла худі.
Даніель: Я обернусь.
Амелі побачила, що Даніель обернувся і теж обернулась поки вона перевдягалась він запитав:
-Як тебе звати?
-Амелі, а тебе?
-Даніель. Гарне ім'я у тебе.
-Дякую...Все.
Даніель обернувся і побачив милу дівчину в його чорному худі.
-Тобі дуже личить моє худі.*усміхнувся*
-Правда? Я постіраю і поверну.
-Не зважаючи що воно хлопчаче тобі іде.
-Дякую.
-У тебе замастились штани, але мої ти одягати думаю не будеш, тому зараз.
Даніель витягнув телефон і подзвонив комусь.
-Ало
-Так.
-Сестра мені потрібна твоя допомога. Прийди на наше місце і візьми з собою змінний одяг.
-Добре зараз буду.
Він поклав телефон назад в кишеню.
-Моя сестра зараз прийде і дасть тобі інші штани. Ато в мокрих не дуже удобно.
-Дякую. Ти дуже допомагаєш.
-Все таки це я розлив на тебе чай.
В приміщення заходить дівчина десь на 1 рік старша за нас.
Емма: Оу. Мило.*Усміхнулась*
Даніель: Я випадково пролив на неї чай. Їй потрібні змінний одяг.
Емма: Привіт. Я Емма. Його старша сестра. А ще бачу що верхній одяг він тобі дав, доречі дуже мило.
Амелі: Дякую. *Усміхнулась*
Емма: Я вчусь на факультеті дизайну тому в мене завжди з собою одяг. Думаю я знаю що сюди підійде.
Вона витягла із сумки сині джинси.
Емма: Думаю підійде.
Амелі: Дякую.
Емма: Ти поки що переодягайся, а я з братом вийду поговорю.
Вийшли.
В той момент в їдальні.
Емілі: Вона обідилась.
Лютер: Не звертай уваги. Подується і перестане.
Ейден: Доречі, може погуляєм.
Емілі: Я вас ледве знаю.
Лютер: От і можна познайомитись.
Ейден: Я тебе не кликав взагаліто.
Лютер: Мені все одно.
Емілі: Ви смішні *сміється* Добре, коли?
Лютер: Сьогодні у 5.
Емілі: Так пізно?
Ейден: Зараз не так швидко темніє, плюс до того якщо що я тебе проведу додому.
Лютер: Скоріше всього я, ти ж темноти боїшся.
Ейден: Неправда!
Емілі: *сміється* Добре в 5 в парку.
Лютер: Я проведу тебе до класу.
Ейден: Не сміши мої вуха, трохи пройдеш і задихаєшся.
Лютер: Смішна шутка.
Емілі: Дякую, але я сама дойду.
Лютер: Мені не важко.
Ейден: Нам не важко.
Емілі: Як хочете.
В класі.
Емілі: Ось мій клас.
Лютер: У нас тут урок. Ми заміняєм вчителів.
Ейден: Тобі сьогодні щастить.
Емілі: Я знаю.
В той час в Амелі.
Емма: Даніель, приглядись до неї. Вона мила.
Даніель: Ти думаєш чому я дав їй свій худі. Я ж міг попросити тебе.
Емма: Молодець.
Амілі вийшла.
Ось як вона виглядала

Амілі: Підійшло дякую.
Даніель: Ого... ти така мила в цьому..
Емма: Згодна.
Амілі: *почервоніла* Дякую...
Емма: Думаю мене тут не треба, тому бувайте.
Даніель: Ми вчимось на одному факультеті тому нам подорозі. Йдем?
Амелі: Йдем.
Біля класу.
Амілі: Чекай.
Даніель: Що таке?
-Як думаєш, що скаже моя сестра?
-Думаю ти її здивуєш.
Зайшли в клас.
Лютер: Ого...
Подивились на двері.
Ейден: Хто це з нею?
Емілі: Не знаю...
Амілі: Привіт. Я бачу тут місця зайняті, такшо я сяду Даном.
Емілі: По-перше хто це? По-друге ти перевділась? І чому на тобі хлопчяче худі?
Амілі: Емілі потім. Ми з Даном пішли.
Сіла біля Даніеля.
Даніель: Чому ти не сіла з ними?
Амілі: Ті хлопці зацікавлені лише в Емілі. Не хочу заважати. Ти ж не проти?
Даніель: Мені твоя компанія більше ніж просто подобається.
Ейден підійшов.
Ейден: Можна тебе на хвилину.
Амелі: Чого тобі?
Ейден: Треба поговорити.
Амелі: Про що?
Ейден: Побачиш.
Амелі: Окей.
Амелі встала. Ейден взяв її за руку і хотів іти, але Даніель встав і взяв її за другу руку. Тепер Амелі постала перед вибором. Кого ж обрати?