Від любові до ненависті-один крок

#9

Емілі та Амелі: Мамо!?
Амелі : Чому ти не сказала?
Емілі : Ми так скучали
Мама : Сюрприз! Я не сказала, тому що не знала чи я точно буду тут працювати, а зараз біжіть на пару
***
Через місяць...
Кортні : Що думаєте, якщо ваша мама директриса вам все можна?
Емілі : Що ти з нас хочеш? Звідки ці притензії?
Кортні : Ой все
Емілі : Допустим.. Я пішла
Кортні : А і ще перестань клеїтися до мого Лютера
Емілі розсміялася - дуже смішно Кортні відколи це він твій?
Кортні замахнулася на Емілі, але вона не дала себе вдарити
Емілі : Значить так. Ще раз ти полізеш до мене або до Амелі..
Їх перебила Місс Морган
Місс Морган : Кортні! Перестань лізти до менших!
Сказавши це вона пішла
Емілі : Поняла? Не лізь до менших
Кортні тупнула ногою і пішла
***
Емілі пішла в ту саму сторону і за поворотом вона побачила Лютера і Кортні?Він її обіймає?
Емілі вирішила не стояти на місці а прямо підійти і сказати все що думає
Лютер : Емілі? Це не те, що ти подумала
Емілі : Та ти що
Лютер : Вислухай мене, і взагалі навіщо ти її вдарила?
Емілі : Що? Вдарила? Це вона тобі сказала?
Лютер : Ну та прийшла вся заплакана, каже Емілі мене в живіт вдарила
Емілі : І ти їй повірив?
Лютер : Повірив.. Це не правда?
Емілі : Звісно не правда, це вона ще на мене замахувалася
Кортні весь час стояла коло Лютера
Вона почала ще сильніше "плакати"
Кортні : Вона мене вдарила, звідки в такої малої стільки сили?
Лютер : І як ти це поясниш!?
Емілі : А знаєш що? Кортні, якщо ти ще раз щось таке зробиш я тебе реально вдарю
Кортні : Ти чуєш? Вона мені погрожує
Емілі : Це не погроза, а попередження, а ти Лютер, дякую тобі що довіряєш мені і віриш
Емілі обернулася і пішла
***
Тим часом Даніель та Амелі
Даніель : Амелі
Амелі : Що?
Даніель : Від сьогодні ти моя дівчина
Амелі : Добре.Стоп, що!?
Даніель : Ну все ти сказала добре назад дороги нема
Амелі : А якщо серйозно.. Я згодна бути твоєю дівчиною
Даніель : Правда?
Амелі : правда правда
Даніель взяв її на руки і почав крутити
Амелі : Ну все відпусти мене
Даніель : В мене до тебе є ще одна пропозиція...
Амелі : Яка?
Даніель : Переїхай до мене
Амелі : Ти зараз серйозно?
Даніель : На повному серйозі
Амелі : Я б з радістю, але шо мені скаже мама та Емілі...
Даніель : з твоєю мамою я вже поговорив, вона тільки рада
Амелі : Ти серйозно говорив з моєю мамою..Я в шоці
Даніель : Я також, подзвони зараз до Емілі і запитай де вона
Амелі : Вона не бере трубку
Даніель : Може не чує?
Амелі : Можливо, пішли вже дзвінок
Даніель : Ага
Вони прийшли на пару
Даніель : Де Емілі?
Амелі :  Я не знаю
Прийшов Лютер та Ейден
Амелі : Вони, що знову замість вчителів?
Даніель : Походу так, в тебе є шанс підійти до Лютера і запитати де Емілі
Амелі : Йду
Лютер та Амелі одночасно : Ти не знаєш де Емілі?
Лютер прикрив лице руками
Амелі : Щось сталося!?
Лютер : Та не те щоб сталося..
Амелі перейшла на крик - Де? Моя? Сестра?
Лютер : Та спокійно ти зараз пошукаємо
В цей момент Емілі зайшла в клас
Амелі до неї підбігла і обійняла
Амелі : Ти де була? Ти що плакала?
Емілі : Ні не плакала, просто..
До них підійшов Лютер
Амелі : Що просто?
Емілі : Просто  я хочу додому
Лютер : Тебе провести?
Емілі : Ні
Лютер : Я все ж таки проведу
Емілі : Не трогай мене!
До них підійшов Даніель
Даніель : Якщо що прикриєте мене
Амелі : Ти куди?
Даніель : Та куди куди, Емілі проведу
Емілі : Дякую звісно але я можу сама піти
Даніель : Не можеш, пішли
Емілі : Ну пішли
***
Амелі : Що між вами сталося?
Лютер розказав все Амелі
Лютер : Але я ж нічого не зробив
Амелі : Ти на її очах обнімався з Кортні, та ще й не вірив Емілі шо вона її не била
Лютер : Ти права, мені треба попросити в неї вибачення
***
Тим часом Даніель та Емілі
Даніель : Ну розказуй
Емілі : Та що тобі розказувати?
Даніель : Ви посварилися?
Емілі : Можна й так сказати.. Кароче діло було так.. Спочатку до мене підійшла Кортні і почала казати шоб я не клеїлася до " її Лютера"
Даніель : Але ви ж з ним зустрачаєтеся
Емілі : Не перебивай... І кароче вона на мене замахнулася але я не дала себе вдарити і сказала, що якщо вона буде лізти до мене або до Амелі буде гірше. І вона пішла. Я собі така йду нікого не чіпаю і бачу як Лютер обіймається з нею.. В мене якщо чесно був шок але я не розгубилася і вирішила до них підійти.. Підходу я така до них а Лютер мені каже, чого ти її вдарила в живіт
Даніель : Ти її реально вдарила?
Емілі : В тому то й діло що я її не била.. А ця дура починає плакати і казати шо я її реально вдарила і знаєш що?
Даніель : Що?
Емілі : Лютер повірив не мені, а їй
Даніель : Я в шоці.. Ходи до мене
Він обійняв Емілі
Емілі : Дякую тобі за підтримку, ти найкращий, а і ще ти не знаєш чому до мене Амелі дзвонила?
Даніель : Так.. Від сьогодні Амелі моя дівчина
Емілі : Серйозно? Як я рада за вас
Даніель : Але це ще не все.. Я їй запропонував переїхати до мене і вона дзвонила запитати чи ти не проти
Емілі : Звісно не проти, ти що і тим більше це її життя вона не має питати в мене дозволу
Даніель : А тобі не буде самотньо? Ваша мама ж з вами не живе?
Емілі : Все нормально не хвилюйся, ні мама живе віддільно..
Даніель : От ми і прийшли все пака Емілі
Емілі : Пака, а і ще
Даніель : Що?
Емілі : Коли ви придите забрати речі Амелі?
Даніель : Думаю, що сьогодні
Він обійняв Емілі на прощання і повернувся до Універу..
***
Через 3 години до Емілі постукали. Це був Даніель та Амелі..
Амелі : Ти точно не проти?
Емілі : Та точно точно чого ти паришься, а і я вже зібрала твої речі
Амелі : Дякую
Даніель : Якщо що заходи в гості
Емілі : Ага
***
Пройшов тиждень як Емілі живе сама.. Вона вже й привикла.. Була субота, в 10 ранку хтось до неї прийшов це була Амелі
Емілі : О привіт Амелі, як тобі з Даном живеться?
Амелі : Мені добре, а ти як?
Емілі :  В мене також все прекрасно
Амелі : Доречі ми з Даном вирішили устроїти вечірку, ти прийдеш?
Емілі : Ти ще питаєш, звісно прийду
Амелі : Добре вона буде завтра на 6 годину
Емілі : Завтра?
Амелі : Так, а доречі як в вас там з Лютером?
Емілі : Та все добре ми помирились
***
Наступного дня. Вечірка
Як не дивно було багато народу.
Все було добре, Амелі та Емілі весилилися, Лютер, Даніель та Ейден про щось говорили
Тут на плече Амелі лягла чиясь рука..Це була Ліза..
Ліза : Ну привіт
Амелі : Що ти тут робиш? Тебе сюди ніхто не запрошував
Емілі : Кажи зразу чому прийшла?
Ліза : Ми можемо відійти кудись де не так голосно
Емілі : Ну пішли
Амелі привела їх в кімнату де зовсім не було чути музики..
Ліза : Нам треба поговорити
Емілі : Ну давай здивуй мене
Амелі : Емілі!
Емілі : Та що я зробила?
Амелі : Давай її вислухаємо
Ліза : Дякую.. Кароче я хотіла поговорити про Кортні
Амелі : Кортні?
Ліза : Так.. Я хочу їй помститися..
Емілі : З чого тобі мститися своїй сестрі?
Ліза : Зараз я розкажу.. По перше вона королева Універу, а я ні.. Точніше я також була нею але через Кортні..
Амелі :Це все?
Ліза : Ні.. Я колись зустрічалася з Лютером
Емілі : Що?
Ліза : Я знаю можливо ти в шоці, але таке було і вгадайте що.. Через Кортні ми розійшлися.. А я його любила..
Ліза почала плакати
Емілі підійшла до неї і обійняла
Емілі : Не плач все буде добре
В цей момент зайшла Кортні
Кортні : Як інтересно, Емілі обіймається з моєю сестрою..
Амелі : А тобі щось не подобається?
Кортні : Прикинь не подобається..
Ліза : Відстань від дівчат і йди звідси
Кортні : Що ти сказала?
Ліза : Те що чула...
****
А що буде дальше ви дізнаєтеся в наступній частині (і я також😂)
Дякую всім хто читає нашу історію❤️
P. S  Наташа