- Синку. Просто чудовий настрій. А ще й до речі в мене дві новини
-Я ж казав щось сталося- каже собі під ніс брюнет, але це почула його мама і пирснула сміхом.
Поклавши на стіл перед сином тарілку з смаженою картоплею та з відбивною біля неї, вона сіла поряд і почала свою розповідь. Чон уважно слухав, ївши їжу, що приготувала мама
-Ну що, синок готовий до двох новин?- той поївши відклав виделку і уважно поглянув на маму та кивнув
-1. Я знайшла тобі роботу- на це син став в ступор, а потім кивнувши сам собі перевів погляд на маму
-І яка робота?
-Прислуга- на це не довольно забормутів брюнет:
-Що? Мамо я хлопець- негодує він
-І що? Там не треба сильно працювати, треба себе поводити, як домохазяйка. Тобто ходити за покупками, готувати, прибирати. Але це два рази на тиждень,ну прибирати, а все решту кожен день
-Але.. як я встигатиму?- не розуміє він
- Ну..там пропонують житло. Тобто проживання на той час поки ти там працюєш. + Близько до твоєї школи- тоді завис брюнет
-Гаразд. Я спочатку врубаюся в суть. А друга новина?
-Поки ти там до мене приїдуть твої дідусь з бабусею. Вони поживуть з нами. Так нас не троне твій батько. Крім..того...ти будеш скоро мати братика
-Ем...що?- у хлопці очі як по 5 копійок і лице витягнулося від шоку- мамо...ти чекаєш дитину?- питає вже більш зависло хлопець, мати кивнула
-Але ж....як з батьком нам бути?- питає не розуміючи брюнет. Він переживає за свою маму і за свого ще не появившого на світ брата
-Ну...тому приїде дідусь з бабусею. Будуть помагати, просто ти не зможеш, бо ти ще малий крім того хлопець- каже вона, але досі усміхається і дивиться боляче на сина- тобі лишився тільки цей рік, а потім підеш у доросле життя, тому потрібно тримати якийсь баланс, а тут в тебе я ще з такими новинами. Все скоро зміниться і не знати чи буде це найкраще. Ліпше на цю роботу влаштуйся, тоді ти зможеш хоть трохи займатися уроками, а про мене попіклуються мої батьки
Мама ніжно дивиться, проти чого син не може протистояти, а й навіщо, якщо й насправді так буде краще
- Гаразд. Буду працювати, заради тебе і мого брата- тоді мати усміхнулася та пискнувши від радості підійшла до Чона та обняла. Ну хто ще з них дитина?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вина невинного
Fanfiction- Чонгук, я найшла тобі роботу- матір усміхнулася щиро. - Хм...і яка?- син дивиться недовірливо. -Ну..- вона стає серйозною, - прислуга. Точніше прислуга в будинку Пак Чіміна. - Серойозно...прислуга? Але ж я хлопець?- син піднімає одну брову і поч...