Наступного ранку я прокинулась зла і невиспана, ще й запізнювалася до Анфарвола. Я прибігла до нього на поляну, захекана, де він, як завжди, сидів у позі лотоса.
- Бурна ніч не дає вам права запізнюватися, адептка Драгана.
А в мені аж лють закипала. Та я кожної ночі сплю як вбита після всіх тренувань та занять. Яка муха його вкусила, що він останні пару днів нападає так на мене?
Двобій почався із того, що я накинулась на нього, проводячи атаку за атакою, зганяючи на ньому лють за всі свої невдачі і його незрозуміле ставлення. Він відбивався, проте тренування з хлопцями, а особливо із Златом, давали свої плоди. Кожна наступна атака діставала до своєї цілі. Мені навіть на мить здалося, що мачете сам вказує мені, куди краще атакувати. Нарешті, збивши його з ніг, я приставила меч до горла. Тріумфу не було. Спокійне розуміння того, що я перемогла. Каплі поту стікали по обличчю, дихання важке та переривчасте. В Олекси було безліч порізів глибоких і не дуже на руках та ногах, з яких повільно сочилася кров. І мені було стидно за себе, адже в мені заграла агресія на власні проблеми, а відігралася я на ньому.
Я сіла біля нього на землю і почала заживляти рани. Олекса дивився на моє обличчя без жодної емоції. А тоді провів рукою по щоці і заклав пасмо волосся за вухо. Це було настільки неочікувано і приємно, що я застигла, бажаючи, щоб він не забирав свою теплу і, на диво, ніжну руку. Проте, через декілька секунд він поклав її собі на живіт і відвів погляд, а я продовжила заживляти його рани.
- Я не бачив у вас цілительської магії, - спокійним голосом сказав дем.
І зараза, я повністю забула, яке у мене татуювання. Проте, він не продовжував розвивати цю тему.
- То ж, яке ваше запитання.
- Ви знаєте когось із магією Духу? – не роздумуючи, запитала.
Він підняв на мене свій темний здивований погляд і я би хотіла потонути в ньому, але мені ще світ рятувати, то ж із цим можна зачекати трохи. Свята Аміра, про що ти Єво думаєш, ти ще не впевнилася у тому, що не маєш спорідненої душі, а заглядаєш за чоловіками.
- Дозвольте запитати, для чого вам це? – вивів з роздуму Олекса.
- Переможете у магічному двобої – відповім, - вирішила схитрити, з посмішкою дивлячись на нього.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дракон в Архонії
ФэнтезиВсі роки мого навчання в академії у мене була лише одна проблема - відсутність татуювання, яке б показало мою силу. В останній день тату з'явилося, а от проблеми після цього посипалися як з рогу достатку. Ще й одна настирлива сімейка завжди десь мая...