Дракон в Архонії

Розділ 7.

Наступного ранку я прокинулась зла і невиспана, ще й запізнювалася до Анфарвола. Я прибігла до нього на поляну, захекана, де він, як завжди, сидів у позі лотоса.

- Бурна ніч не дає вам права запізнюватися, адептка Драгана.

А в мені аж лють закипала. Та я кожної ночі сплю як вбита після всіх тренувань та занять. Яка муха його вкусила, що він останні пару днів нападає так на мене?

Двобій почався із того, що я накинулась на нього, проводячи атаку за атакою, зганяючи на ньому лють за всі свої невдачі і його незрозуміле ставлення. Він відбивався, проте тренування з хлопцями, а особливо із Златом, давали свої плоди. Кожна наступна атака діставала до своєї цілі. Мені навіть на мить здалося, що мачете сам вказує мені, куди краще атакувати. Нарешті, збивши його з ніг, я приставила меч до горла. Тріумфу не було. Спокійне розуміння того, що я перемогла. Каплі поту стікали по обличчю, дихання важке та переривчасте. В Олекси було безліч порізів глибоких і не дуже на руках та ногах, з яких повільно сочилася кров. І мені було стидно за себе, адже в мені заграла агресія на власні проблеми, а відігралася я на ньому.

Я сіла біля нього на землю і почала заживляти рани. Олекса дивився на моє обличчя без жодної емоції. А тоді провів рукою по щоці і заклав пасмо волосся за вухо. Це було настільки неочікувано і приємно, що я застигла, бажаючи, щоб він не забирав свою теплу і, на диво, ніжну руку. Проте, через декілька секунд він поклав її собі на живіт і відвів погляд, а я продовжила заживляти його рани.

- Я не бачив у вас цілительської магії, - спокійним голосом сказав дем.

І зараза, я повністю забула, яке у мене татуювання. Проте, він не продовжував розвивати цю тему.

- То ж, яке ваше запитання.

- Ви знаєте когось із магією Духу? – не роздумуючи, запитала.

Він підняв на мене свій темний здивований погляд і я би хотіла потонути в ньому, але мені ще світ рятувати, то ж із цим можна зачекати трохи. Свята Аміра, про що ти Єво думаєш, ти ще не впевнилася у тому, що не маєш спорідненої душі, а заглядаєш за чоловіками.

- Дозвольте запитати, для чого вам це? – вивів з роздуму Олекса.

- Переможете у магічному двобої – відповім, - вирішила схитрити, з посмішкою дивлячись на нього.