Частина 33....

498 27 8
                                    

Влад ....
..
  Пройшов майже тиждень... А її тіло досі не знайшли .... Може вона вижила ???? Так вона вижила ... Не могла піти .....
  - Ну що там Нік ???
- Нічого. ... Вони обшукали місцевість , все навкруги , але її немає .... Її могла течія забрати .... Рятувальники шукають .... Прикро казати , але тепер уже шукають тіло. ...
  - Ні ... Вона жива ... Жива.... Я відчуваю .... Вона жива....
  - Влад , послухай. ... Настя ... Впала ... В прірву... Там вижити нереально .... Там всюду скала..... А навкруги вода ... Влад .... Ти повинен змиритись ... Але я думаю вона померла .....
   - Ні.... Я знаю .... Вона жива.... Її знайдуть. ...
  - Мені треба йти ... Дзвони якщо що ...
- Добре ....
...
Нік пішов .... А я дивився на її фото ..

....
  - Насть .... Я знаю .... Ти не померла ... Ти жива ... Жива.... Я знаю .... Ти десь просто далеко , і скоро повернешся...
....
Настя ....
Тіло ломить ... Що зі мною ?? Я померла ???? Напевно .... Темно ..... Я почула голос ...
  - Вона вже тиждень так лежить ... Не реагує ....
  - Незнаю , що ще зробити ...
...
Ні на рай це не схоже ... Та й на пекло теж .... Я спробувала відкрити очі.... Один ... Два....
..
Я розплющила очі і побачила біля себе молодого хлопця і пожилу жіночку ..
  - Прокинулась..... Як ти ???
- Води ....
....
Він подав мені стакан із водою ... Офф....... Я випила і глянула.... Хто він ??? Чому я тут ???
...
  - Як ти себе почуваєш ???
- Все болить ... Дуже болить ... Що сталось????
  - Незнаю... Я знайшов тебе біля річки ..... Без свідомості ... Думав уже померла .... Приніс ...
- Скільки я тут ??
- Майже тиждень.....
- Ого ...
.....
Я лежала і думала про Влада ... Він напевно хвилюється..... Та сам винен ... Думаю йому там і без мене добре ....
  - Як тебе звуть ??
- Настя .... А вас ???
- Я Марк .... А це моя мама Антоніна Іванівна.....
  - Угу ... Ясно .....
- ну добре Насть ти відпочивай.... Ми підемо .... Я ще зайду до тебе ...
- Добре ....
....
Вони вийшли ....
Марк ....
Вона така гарна ... Цікаво , вона чиясь пара ??? Добре було б що ні ....
  - ну що мамо як вона ???
- Прийшла до себе це вже великий плюс..... Слухай треба знайти її рідню .... Вона людина... Хто зна як сюди потрапила ....
  - Я її розпитаю .... Добре я поїду по справах ....
....
Я виїхав в стаю .... Підійшовши до друзів я побачив , що вони читають оголошення
  - Що це ???
- Альфа сусідньої стаї розшукує пару ... Гроші просто космічні готовий віддати .... Цікаво як він так докотився ????
  - Шукає кажеш ???
- Так... Ти щось знаєш ???
- Та ні ..  Цікаво просто ...
.....
Після роботи я поїхав додому .... Зайшовши в кімнату де лежала дівчина , я твердо вирішив дізнатися хто вона
  - Привіт ..
- привіт
- Як почуваєшся ???
- Краще.....
- Слухай.... Мені треба знайти твоїх родичів ... Там хлопця можливо ... Якщо ти не проти , я огляну твоє плече .....
  - Навіщо ??
- догадку перевірити .... Так що можна ???
- Так....
....
Вона легенько піднялась і я оголив її плече.... Мітка.... Так вона є ... Отже точно пара ....
  - Можеш лягати ....
- ти шукав мітку ... Хм... Дивно .... А він казав , ви і так чуєте її....
  - чуємо ... Тільки я полукровка .... Не зразу можу розрізнити .... Ну так хто твоя пара ???
  - Не знаю .... Альфа якийсь.... Я не хочу про нього говорити....
- Я не хочу тебе змушувати ... Я бачу , що ти хороша і доволі молода дівчина .... Хочу знати причину ,??? Ти втекла ??? Чи я незнаю ??
  - Ні ... Тобто ... Незовсім.....  Я пам'ятаю , що стояла на краю скали ... А потім удар.... І все....
  - Ясно
- Марк , це не самогубство ... Я б так ніколи не вчинила.... Але я правда не хочу бачити цю людину .... Прошу .... Я одужаю і поїду....
  - Добре .... Ти поїла ??
- Так... Твоя мати мене добре нагодувала ....
- Тоді добре ... Надобраніч....
- Надобраніч...
...
  Настя....
Так , я й справді не хочу повертатись до нього ...... Не хочу бачити ... Зараз він не знає де я..... Трохи одужаю і поїду ...... З такими думками я й заснула...
  .....
Прикинулась я на наступний ранок ..... Тіло боліло уже менше ... Але все ж .. Синяки були по всьому тілу ....
  Я спробувала встати .... В мене вийшло .......  Ну хоч якийсь прогрес
  ....
  Пройшов ще один тиждень....
..
Я встала ...... Відчинивши двері я пішла роздивлятись що тут є в будинку .... Аж раптом почула голос
..
  - Так... І що ми тут робимо ???
...
Я повернулась і побачила Марка
..
- Я прокинулась і вирішила роздивитись , що я як у вас тут ...
  - Тобі не можна вставати....
- Ну Марк.... Мені краще .... Не можу ж я цілими днями лежати
  - Яка ж ти не посидюща ... Гаразд ходімо на кухню...
  - Почекай.... Мені потрібен якийсь одяг ....
- Ну звісно ... Ходімо ... Я дещо дам ...
...
Ми зайшли в якусь кімнату ..... Марк дістав із шафи плаття......
  - Тримай .....
- А ???
- Це моєї сестри .... Не думай нічого
- Ясно ....
- Одягайся і Спускайся на кухню
- Добре ....
.....
Я почала розглядати плаття ....

  Мій вчитель - мій Альфа !!!Where stories live. Discover now