Мій вчитель - мій Альфа !!!

Частина 36...

...
Влад ...
Я почував себе останньою сволотою... Як і міг підняти на неї руку ??! Як ти наважився ????
.....
Я подзвонив до стаї
  - Так Альфо
- Кинете Риту в темницю .... Негайно
- Слухаюсь ...
...
...
Я пішов в кабінет..... Там стояло її фото ...

Я взяв фото рамку в руки .... Як я міг?????
   Вона мені тепер ніколи не пробачить.  .. Замість того , що б  вибачитись я її ударив ... Я повинен був виправдатись ...... Треба було розповісти ... Але ж ... Ти ідіот Владе....

....
  Настя....
...
Я сиділа , і думала як жити далі ... Що мені тепер робити?

....
  Двері відчинилися зайшов Влад ... В його очах я побачила жалість ... Тепер він жаліє ???
  - Поговоримо ??
- Ні....
.....
Він нічого не сказав , а сів біля мене ....
  - Мені шкода... Правда .
- А мені тебе шкода ... Правда ....
  - Настя ... Послухай
- Ні Влад .... Тепер ти мене вислухаєш .. Я тобі там вдома у Марка повірила ... Сказала що довіряю ... А ти пообіцяв , зробити мене щасливою .... Но ти зробив мені боляче ... Знову
  - Я можу все пояснити
- Я тобі , ще тоді Сказала.... Не пробачу !!!!! Я не жартувала .... Я хочу піти ... Відпусти мене ... Будь ласка ....
  - Насть ... Ти моя пара
- Тоді чому ??? Чому зраджуєш ??? Чому піднімаєш руку ???? Я так не хочу..... Ти мене ламаєш ....
  -  Настя ти кохаєш мене

 
- І що тепер ??? Мені страждати ??? Лише тому , що закохана.....
  - Ти мені обіцяла вислухати , і не робити поспішних виводів .....
- Я ж усе бачила .... Чи хочеш  сказати , що руки теж не піднімав .....
  - Я не хотів.... Розізлився на твої слова ..... Не витримав ...
  - Вибачай.... Але це правда ......
- Вислухай Будь ласка..... Я обіцяю , якщо захочеш піти , я відпущу..... Відпущу тебе
  - Не обіцяй того , чого не можеш виконати
  - То що ?? Ти згодна ??
- Угу.
  - От і добре ... Слухай...
...
  годину назад ....
...
Я сидів в офісі , аж раптом пролунав дзвінок...
  - так Рито ...
- Влад ..У тебе є хвилинка???
- Альфа ... Для тебе я Альфа ...
- Вибачте ..
- Що ти хотіла ??
- Мені потрібна ваша допомога ... У мене проблеми... Я зможу сьогодні до вас під'їхати ....
  - Якщо це знову твої вибрики
- Ні... Я... Мені дуже потрібна ваша допомога... Як Альфи ...
  - Добре .. Під'їдеш за годину ... І не спізнюйся... У мене мало часу ...
  - Добре ...
....
Після цієї розмови я поїхав додому .... Рити ще не було ... Я вирішив зайти в душ .... Прийнявши я встиг одягнути джинси , як зайшла Рита ...
..
  - Ти що тут забула ??? Почекай в вітальні...
  - Влад ... Ну ти чого .......
...
Вона зняла з себе кофту ....
..
- Тобі я бачу проблеми потрібні...
  - Не сердься..... У мене і справді дуже велика проблема... Я скучила за тобою ... Навіть не уявляєш ..... А твоя ця Настя... Вона ж дитина ... Я знаю , що тобі з нею зовсім не цікаво ...
....
  Я не зрозумів як вона опинилась зверху на мені..... І поцілувала..... Коли я нарешті усвідомив усе ..... Зіштовхнув Риту і почув
..
  - Який же ти покидьок ....
...
Це сказала точно не Рита ... Я помітив Настю ... На її очах виступали сльози .....
...
Без істерик , без сварок вона просто піднялась в кімнату....
  - Забирайся звідси !!!!
....
Рита зібрала речі і покинула дім ... А я скоріше піднявся на верх ...
....
  Закінчивши свою розповідь , Настя дивилась на мене .... Здається вона обдумувала все ....
   - Ти ударив мене
- За , що тепер дуже шкодую ... Моя пропозиція в силі ... Хочеш піти , йди ..... Я не забороняю....
....
Настя ....
...
  Він встав і вийшов з кімнати..... І що тепер ???
...
Я обдумувала все ...... Чому ??? Як ????
....
Але все ж я вирішила ....
....
  - Влад....
...
Я його покликала ..Але не знайшла ....
...
Він сидів в кабінеті ... Такий засмучений..... Він мене навіть не помітив ....
  .....
- Влад , можна ????
- Заходь чи ти пришла попрощатись ?..
...
Я підійшла і сіла йому на коліна ...
  Він дивився на мене із здивуванням....
  - Я може й не зможу тобі пробачити .... Але ... Я постараюсь .... Постараюсь забути ...
  - Я тобі клянусь .... Я .... Більше ніщо тебе не потурбує.... Обіцяю тобі .... Прошу тільки , ти не будь не справедливою ... Не йди від мене ..  я дуже сильно кохаю тебе.... Дуже ....
....
  Він притулився до моїх грудей ..... Мені й справді стало його шкода ....
  - Влад ...  Не Роби більше так ніколи ... Я й справді хочу тобі довіряти... Дуже хочу ...
  - Не зроблю.... Я більше не засмучу тебе..... Я тебе кохаю....
  - і я Тебе.....
......
  наступний ранок....
.....
Настя..
Я прокинулась і одягнулась в школу ... Раптом мій телефон запікав.... Прийшло смс ....
  -"Привіт Настя .... Це Костя .... Як ти ?? Будеш сьогодні в школі??
- " Привіт ... Звідки у тебе мій номер ?? "
- "Не важко було знайти .."
- " Ясно .... Мені треба бігти ... Зустрінемось в школі.  "....
...
  Я відключилася.... Не вистачало , щоб Влад дізнався.....
  Я спустилась вниз і направилась на подвір'я...
- Настя.... Вже йдеш ??
- Так... Я поспішаю........
- Я тебе відвезу....
.
...
  Я повернулась до Влада

- З чого б це ??? Тобі не треба в офіс ??
- Треба... А ти не хочеш зі мною???
- Звісно хочу.... Але не хочу тебе навантажувати.... Мене водій може відвезти
  - Я відвезу ....
....
Він підійшов і поцілував мене .... Я дивилась в його очі ... Його руки лягли на мою талію ....
  - А може , ти не підеш сьогодні ??? Думаю ,  я зможу тебе зайняти .....
  - Дуже хочу... Але мені треба готуватися..... Уроки все таке ....
.....
  Я його поцілувала......... А потім відхилилась.....
  - Поїхали ......
....
Ми сіли в машину......
Влад ...
  Настя сиділа біля мене задумлива.  
..
- Що таке ???
- Дивно....
- Що саме ???
- Дядько.... Він так хотів мене побачити , а потім раптом зник..... Не схоже на нього..... Не знаєш , що сталось???
  - Аа.... Ні ....
...
Ми під'їхали до школи. .... Тільки но , Настя відчинила двері , їй помахав якийсь хлопець .. що це чорт візьми???
  - Він тебе чекає ???
- Незнаю ...
- Гаразд ....
....
Вона вийшла з машини , а водій хотів  рушити
  - Почекай декілька хвилин ....
....
   Настя пішла на подвір'я.... Там до неї й справді підійшов той хлопець ... А потім взяв за руку .... Що ???? Настя йому щось говорила ......
  Настя
- Костя , що ти робиш ???
- Насть ... Не злись .....
- Костя ..... Послухай ....
...
Я не встигла мовити , як почула голос :
  - Анастасіє ....
...
О , ні ... Тільки не він ... Я обережно повернулась до нього... У його очах була велика злість. ..... Хоча він хотів не подавати виду .... Він глянув на мою руку , у руці Кості .... Ну все.... Тепер мені точно капець ....
..
  Що ж мої друзі ...  Знаю , довго не випускала главу .... Я вибачаюсь... Чекаю ваших коментарів..... І звісно ж 🌟🌟🌟......
   Ваш автор ...