Іскролапка стала у мисливську стійку, і повільно поплазувала вперед. Раптом вона помітила якийсь рух праворуч. Обернувшись, новачка побачила жирненьку мишку, що копирсалася у корінні. Іскролапка повільно наблизилася до тваринки, що навіть не підозрювала про небезпеку. Одним швидким укусом новачка вбила створіння, і прикопала у землі.
За куща папороті вийшла Калинохвоста.
- Ти молодець, Іскролапко, - радісно нявкнула вона, - ходімо, віднесемо здобич до табору, а тоді зможеш відпочити.
- Я не хочу відпочивати, - з мишкою в зубах заперечила новачка, - чи можна приєднатися до патрулю?
- Як хочеш, - відповіла наставниця, - якраз скоро має відходити полуденний патруль.
Іскролапка пробиралась крізь снігові замети, несучи здобич. За нею повільно ішла Калинохвоста. Кішки увійшли до табору. Іскролапка поклала свіжину у кагат. Вона відібрала звідти велику сороку, і збиралася вже було віднести її до кубла медикота, як раптом побачила Кротолапа. Він швидко ходив табором, накульгуючи, а маленькі кошенята ганялися за його хвостом. Кротолап покульгав до сестри, і радісно потерся об її щоку.
- Привіт, брате! - нявкнула Іскролапка. - Розминаєш лапу?
- Так, - відповів він, - Горицвіт сказав, що через пару днів я зможу повернутись до тренувань, - з невимовною радістю сказав котик. - Гадаю, я ще встигну підготуватись до Ігрищ.
Іскролапка знову згадала розповідь провідника. Проте вона не хотіла псувати собі день згадками про таємниче завдання, тож продовжила розмову.
- До речі, можеш віднести цю сороку Горицвіту? - запитала Іскролапка. - Я хочу дізнатися про патрулі у Голубколети.
- Звісно, - Кротолап підібрав птаху і пішов до печери медикота.
Воєвода якраз розподіляла котів у патрулі.
- Воронохвосте, Хмарошубко, Плющокриле, Лунолапко, - мовила Голубколета, - ви підете у мисливській патруль, - названі коти зникли у тунелі.
- У прикордонний патруль підуть Синьострумка, Папоротешуб, Лисохмарка... - кішка зупинилася. - Чи хоче хтось приєднатися?
- Можна мені піти? - запитала Іскролапка.
- Звісно, - не замислюючись відповіла воєвода.
- Ходімо, - нявкнула Лисохмарка.
Гурт котів вийшов із табору і піднявся схилом. Іскролапка намагалась не відставати від вояків. Вони пройшли уздовж стежини Двоногів, що відмежовує територію їхнього Клану від земель Клану Золотого Колосся. Далі коти завернули до Кам'яної Гряди. Через кілька митей Іскролапка відчула незнайомі запахи.
Папоротешуб вирішив використати їх для перевірки новачки.
- Що ти відчуваєш, Іскролапко? - запитав вояк.
Новачка покуштувала повітря.
- Крім запаху здобичі і свіжих поміток, тут проходили коти, - вона ще раз принюхалась. - Вони не належать до жодного з Кланів.
- Молодець, - похвалила Лисохмарка, проте у її голосі була роздратованість. Іскролапка розуміла, що емоції воячки були викликані порушниками кордонів. - Це знову волоцюги, - прошипіла воячка, - невже вони не можуть дотримуватися своєї території?!
- Ходімо поглянемо, чи немає їх на наших угіддях, - запропонувала Синьострумка.
- Гарна ідея, - підтримала її Лисохмарка, - ми зможемо прийняти бій, - воячка вистромила кігті.
- А якщо їх буде надто багато? - запитала Іскролапка, проте одразу зрозуміла безглуздість свого питання: котів було максимум троє.
- Навіть якщо так, ти можеш привести нам підмогу, - сказав Папоротешуб. - А зараз потрібно йти.
Коти почали повільно скрадатися за запахом. Іскролапка обережно ступала по білосніжній землі, принюхуючись. Але згодом запах зник. Коти пройшли аж до угідь Двоногів, та не зустріли жодного ворожого кота. Вони вирішили пройтися вздовж парканів, аби розпитати кицюнь, проте всі, у тому числі і Квітка, ховалися в гніздах. Іскролапка засмутилась, що не змогла побачити бабусю, але вона все одно рухалась далі.
***
- Ми помітили їх сліди біля Кам'яної Гряди. Вочевидь, вони просто гуляли територією, - Папоротешуб доповідав Дубозору і Голубколетій про результати патруля.
- Треба посилити патрулі на тому кордоні, - нявкнула воєвода.
- Ці волоцюги дуже завадять проведенню Ігрищ, - спохмурнів провідник. - Треба скоріше розібратися з ними.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя Зоресвітки | фанфік за мотивами серії книг Коти-вояки
FanficФанфік розповідає про життя провідниці Клану Срібного Снігу Зоресвітки. Тут описуються її пригоди від народження до провідництва ✨