Ти будеш моєю. .КІНЕЦЬ.

12 серія

Я відкрив очі і побачив себе без одягу.На мені не було штанів і сорочки.

І Рейян поруч не було.

Може вона втекла від мене?А щоб я не побіг за нею забрала одяг.Телефона не було.

Тут заходить Рейян,я видохнув.

-Ти прокинувся вже?

-Так....я хоть вчора зупинився?

-Ну я ж тут.

-Ти вчора і розлучатись не хотіла.

-Я і зараз не хочу...я хочу пробачити тебе.

Вона сіла поруч.Я посміхнувся і торкнувся уголочків її губ.

-Так чому я не одягнутий?

-Тобі жарко було,ти весь горив.

-Штани теж сама знімала?

-Міран!

Вона вскочила.

-Все....все....

-Я його рятувала,а він сміється!

Вона хотіла піти.Я тягну її на себе.Вона падає на мене.

-Міран....

-Що?Я кохаю тебе...

-Я рада за тебе.Пусти!

-І ти вже закохуєшся....

-З чого взяв?

-Ти хвилюєшся за мене.....і нагадаю тобі вчора.

-Я....

-Ну все!

Я цілую її в вісок.

-Ти як?

Я відпустив її.Вона сіла поруч.

-Добре.Взагалі не знав чого я роздягнутий.Подумав,що ти втекла,забрала речі щоб я не біг за тобою.

-Куди ж я втечу від тебе.....я ж твоя дружина....

Мені сподобалось,що вона так сказала.

-Не кажи так.

-Чому?

-В такі моменти я хочу поцілувати тебе.

Рейян засоромилась.

Я поцілував її в ці червоні щічкі.

Рейян приємно посміхнулась.

-Ти дуже мила....

-Дякую...

-Моя помідорка...

-Ну!

-Гаразд....черешенька моя...

Рейян сміється.Я встаю.

-Стій,а від чого у тебе жар був?

--Не знаю.Може від кохання......