Ти будеш моєю. .КІНЕЦЬ.

27 серія

Минуло 20 днів.В мене залишилося 10 днів щоб згадати все.Діти живуть у нас як і раніше.Рейян каже їм,що в командировках,а сама жила у Шадолгу.Бувало приходила.

Я спав на підлозі.Сьогодні має прийти.Умут і Гюнеш все розуміють.І щось задумують вже.Тепер я не один зі мною діти і повернути Рейян мені ще легше.

Прийшла Рейян.Ми сіли вечеряти.Перед дітьми Рейян зі мною добра.Я цим користувався.

Сьогодні Рейян сиділа біля мене.Умут з Гюнеш розповідали нам про свй тік ток.

Я спустив свою руку Рейян на коліно.Я бачив як вона засумувала за мною і це зараз мені на руку.Я гладив її коліно.Вона тяжко глотало.Раптом подивиласяна мене.

-Що?

-Діти,ви поїли вже?

-Так...

-Тоді біжить,спати треба.

-Добре,матусю!

-Надобраніч!

Дітки побігли.Я прибрав руку і почав прибирати зі столу.Рейян сиділа.

Коли я закінчив і почав мити посуд.Рейян взяла вино налила його і пила по маленькому.

-Мені нальєш?

-А є привід?

-Ну в тебе ж є якийсь.

-Так.Розлучення!

Вона підняла келих і випила за це.

Я посміхнувся.

-Хм...не дочекаєшся!

-Згадуєш щось?

-Ні.

-Ця..ця..ця..може згадав але брешеш?

-Ні.

-Ось я не розумію тебе...чого ти тимаєш мене,йди до Азри.

В цей час я впадково розбив тарілку.Рейян злякалася.Я продовжив.Рейян сіла за стіл.

-Вона тебе чекає.Кохає...не розбивай їй серце.

Мені було дуже боляче коли вона так каже.Так я винен.Але ці слова...

Я підійшов до неї.

-Не набридло?

-Що саме?

-Пити...

-Я один келих вина тільки випила...

Я взяв пляшку.

-Рейян,ти не уявляєш як сильно вбиваєш менецими словами.Мені гірше чим тобі.

-Ти справді так думаєш?!