Ти будеш моєю. .КІНЕЦЬ.

29 серія

Минув тиждень.

Діти повернулись.Всі сідять за столом.

-Ну вже ніч...татові час...

-Угу.

-Куди?..-Гюнеш.

-А тато вам не розповів?

-Що саме?-Умут.

-Я поживу трішки в особняку....

-Ми розлучилися.

*Навіщо говорити таке дітям?!...

Думав Міран.

Він подивився на Рейян злим поглядом.

-Я не права?

-Як?...-Гюнеш.

-Дітки наші...не хвилюйтесь.Все буде добре.Все буде як раніше тільки...-Міран.

-Тільки без вас одного?-Умут.

-Так.Пів місяці ви з татом пів зі мною.-Рейян.

Гюнеш і Умут подивились одне на одного.

-Так.Стоп!Нам...-Умут.

-Бахар,Осман йдіть до нас в кімнату.-Гюнеш.

-Але...-Бахар.

-Пішли...-Осман.

Бахар і Осман пішли.

-Нам 10 років.Але ми все розуміємо.-Умут.

-Так.І через що ви позбавляєте молодших брата і сестру нашого щастя?-Гюнеш.

-Так.-Умут.

-Умут,Гюнеш це наші з мамою справи.

-А про нас ви подумали?

-Ні,Гюнеш.Вони спочатку народжують,а потім думають.Пішли звідси!

Гюнеш і Умут встали і пішли.

-Умут!-Рейян.

-Гюнеш!-Міран.

Рейян і Міран подивились одне на одного.

Минуло 4 дня.

Рейян телефонує Мірану.

-Що ти хотіла?

-Для початку привіт.

-Ну привіт.

-Міран..

Міран почув РЕйян яка плаче.

-Що сталось?

-Діти...

-Що?Ти за дітьми не можеш догледяти?

Міран чує обрив зв'язку.Нібито хтось швиряє телефон.Він побіг до Рейян.

-Чого прийшов?!

-Рейян,що сталось?

-Нічого...