Ти будеш моєю. .КІНЕЦЬ.

30 серія

Минають дні...

Серкан і Рейян.Міран ревнує.

Діти сводять батьків.

Серкан пропадає.

Його знаходять мертвим.

Мірана беруть в поліцію.

-Як,Фиарт?!Міран не виненн!

-Не бійся!Ми його витащимо!Ти можеш зараз до нього пройти.

-Дякую.

Рейян побігла до Мірана.

-Міран?

-Пані Рейян?...Що ви тут робите?

-Міран...припини!

-Сідай!

Рейян сіла.

-Ти як?

-Як...вбив людину.Як я можу бути?....

-Міран це не ти.І ми з Фиратом це докажемо.

-Хм...а я подумав,що ти повіриш.Ти ж ніколи мені не вірила.

-Міран...

Рейян взяла його за руку.

-Припини будь ласка...я винна.

Міран встає,бере Рейян усаджує на стіл,роздвигає її ноги і грубо цілує.Його руки переходять на грудь.Вона стоне.Міран не дає їй стони закриваючи їй ріт рукою чи поцілуєм.Він залишає засоси на її шиї.

-Ти пам'ятаєш,що моя?...

-Звісно...

-Точно пам'ятаєш?...

-Так...

-Громче!

-Так!

-Ще громче.

-Тааак!

Міран зупиняєтся.

-Мені тут продовжувати?

Рейян хотіла сказати ні.Але тільки так вона покаже Мірану,що зрозуміла свою помилку.

-Тааак...

-Правильна відповідь!

Вони закінчили.Рейян тяжко дихала.Міран цілував її.

-Я кохаю тебе,Міран.

-Рано ще...ти покарена.

-Тоді,що це було тільки но?

Міран повернувся на своє місце.

-Я захотів.Ти була тут та й все.

Рейян зрозуміла,що це каже Міран Асланбей.

-Як скажете Міран Асланбей!