Я буду жити заради тебе

Глава 1 СПОВІДЬ

 СПОВІДЬ

Любов – як дерево: вона виростає сама по собі,

пускає глибоко корені в усе наше єство

і часто продовжує зеленіти й навіть квітнути

навіть на руїнах нашого серця.

В. Гюго

- Я не можу мати дітей, - почала Кіра з найголовнішого, пильно дивлячись в блакитні живі очі священника. Жінка звикла до хтивих чоловічих поглядів, вміла читати по очах, чого чекати, чого боятися. А тут – печаль і відстороненість. Вперше в чоловічих очах - ані натяку на цікавість в її бік. Аж дивно було. Наслухалася Кіра про дива цього незвичного святого отця ще по дорозі в монастир: кого на шлях істини поставив, кого вилікував, кого від горілки відвернув, кому надію подарував. А вже як що обіцяв, то неодмінно збувалося. Отримав дар передбачення після того, як струмом вразило.

- На все воля Божа! – почула Кіра у відповідь спокійний впевнений голос батюшки, що оксамитом огорнув серце і душу, подарував на мить спокій. – Треба набратися терпіння.

- Якби ви знали, отче, скільки в мені терпіння... Та не в цьому річ. Я почуваюсь винною в тому, що відбувається. І найстрашніше те, що не можна нічого змінити...

- Не поспішай звинувачувати й картати себе. Бог дає тоді, коли менше за все очікуєш, - втрутився оксамитовий голос святого отця. Кіра про себе подумала, що мати такий голос і бути священником – гріх. Скільки на сцені безголосих співаків, а тут такий скарб в монастирі пропадає. І зразу ж забоялася крамольних думок у Храмі Божому. Невже вона грішна і з цим нічого не поробиш?

- Десять років назад я вбила дитину... - комок підступив до горла Кіри, і вона ледве здавила сльози. Але якщо вже прийшла – мала виговоритися.

- Ти позбулася дитини? – перепитав священник майже пошепки, жодного натяку в голосі на звинувачення чи докір. Як вони так вміють? Де вчаться?

- Ні, це не аборт, отче. Я керувала машиною і... Я втратила керування, з'їхала з траси і авто перевернулося, - згадувати було боляче, хоча й минуло так багато часу з того дня. – Я сама вбила свою дитину. Це жах! Думаю, що тому Бог і не дає мені дітей.

- Таким було провидіння Боже. В чому твоя вина?

- Я навіть не знала, що вагітна. Ми з чоловіком давно хотіли дитину, і все ніяк не виходило. І раптом вагітність... аварія... Лікарі сказали, що більше вже точно не буде...