Нас не буде гріти море
Тільки невимовне горе
Сльози розпачу й печалі
Ми залишим на причаліІ на дно глибоко синє
Ми всі скинемо надії
Весь тягар важкий до болі
Хвилями накриє мореХоч воно не буде гріти
Але зможе приглушити
Невимовні мої муки
Не виношу я розлуки.Приписка: це один з єдиних віршів написаних в присвяті конкретній людині, він самий перший і я його дуже люблю.