Нас не буде гріти море
Тільки невимовне горе
Сльози розпачу й печалі
Ми залишим на причалі
І на дно глибоко синє
Ми всі скинемо надії
Весь тягар важкий до болі
Хвилями накриє море
Хоч воно не буде гріти
Але зможе приглушити
Невимовні мої муки
Не виношу я розлуки.
Приписка: це один з єдиних віршів написаних в присвяті конкретній людині, він самий перший і я його дуже люблю.
