Вранці я прокинулася з дивним полегшенням. Піднявшись, я оглянула ногу, від укусу й місця не залишилося.
-Тобі краще?-хлопці весь час сиділи поруч і з таким поглядом як бутто вони готові вибухнути.
-Так, набагато!
Після цих слів вони зірвалися і радісно скакали по ліжку туди сюди, перепригуючи мене. До кімнати зайшов Сем. Одним поглядом він змусив хлопців покинути кімнату.
-Тобі краще?-з усмішкою запитав він.
-Так, дякую.
-Ти нас справді налякала, Тайлер ледь двері не виніс.
-А що вчора сталося?
-Коли Бен поїхав, ти марила щось про ліс і сім'ю, потім ти заснула, Бен привіз ліки, та і все.
-Ясно, а де Бен?
-Він поїхав до свого знайомого по справах.
Я вийшла на вулицю. Ліс був такий спокійний і тихий, здавалося що навіть птахи покинули гнізда. До речі, я помітила забавну картину. Джейк сидів на найвищій гілці
дуба і щось розглядав, а Тайлер
з Айленом дивились на нього знизу.
-Джейк! Злазь!-гукали вони
-Що відбувається?-запитала я підійшовши ближче.
-О, Лора, ну хоч ти скажи йому злізти.
-Джейк!?
-Що?-почулося згори
-Ти що там робиш?
-Чекай.....
І він пересунувся на край гілки.
-Впадеш!
-Не впадуууууу-гілка тріснула і він полетів вниз.
-Аахххз-прохрипів він.
-Джейк! Живий?-Сем вже стояв поруч.
-Ні чого не зламав?-спитав він, оглядаючи його.
-Мені звідки знати?-Джейк спробував встати, але лише вскрикнув і впав.
-Ччч, не рухайся-Сем.
Перенісши його до дому Сем кудись пішов, а ми залишилися з Джейком.
-Ми ж казали злазь, чого ти такий впертий.
-Що ти там шукав?
-Дивився чи пташки в гніздах-ледь ледь вимовив той.
-І що?
-Нема, нікого нема, всі птахи покинули гнізда, з яйцями, з усім.
-Це дивно, але ж не до такої степені.
Звісно ми не гнівалися на Джейка, він же не навмисно, та дивитися на те як йому боляче зовсім не хотілося. Тому ми вийшли з кімнати.
-Хлопці, стійте.-зупинила їх я.
-Що?
-Не можна йти, дивитися звісно тяжко, але Джейку потрібна наша підтримка!
Вони лише мовчки кивнули і ми повернулися до брата.
Джейку не полегшало до вечора. Сем казав що в нього зламані ребра, а Бен десь з годину пробув в його кімнаті. Ми не бачили що він там робив, але час від часу ми чули легенькі вскрики і тяжке дихання Джейка.
-Спочатку змія, потім птахи, вам не здається це дивним?
-Так, це точно не збіг-Сем.
-Я походив по лісі, і не зустрів жодного запаху тварини.-доповнив він.
-І в річці риби немає.-Тайлер відкинувся на стілець.
-Гаразд, ранок вечора мудріший, спати.- скомандував Сем.
Бен вийшов з кімнати, ми з напругою сверлили його поглядом.
-Через декілька днів буде як новий- посміхнувся він і пішов до своєї кімнати.
Зайшовши до Джейка, він уже спав. Ми обережно лягли поруч, і так само обережно обняли його, кожен наш рух Джейк відчував різкою біллю в
грудині, але нам звісно не сказав.Так ми і заснули. Всю ніч, ніхто з нас не спав, напевно крім Джейка, ми лише слухали його преривчасте дихання. Нашу увагу привернув шум з вулиці, на подив Сем теж не спав. Вчувши цей шум, він встав і вийшов з кімнати.Потім тихий скрип і грізний рик Сема!Пов:автор.
Можливо я вже й перебарщую з цим, ну тобто, укус змії, падіння з дерева. 🙄
ВИ ЧИТАЄТЕ
Волчата
WilkołakiЛора-15-ти летняя девушка оборотень, била обращена злим альфой каторий чуть ёё не убил. Второй альфа Бен, спас девчонку и приняв в свою стаю. Живе разом з тремя сводними братьями близнецами-волками.