час від часу вимикають світло
час від часу перекривають кисень
і ми навпомацки продовжуєм бігти,
пробиваючи темряву своїм тілом;
вітер розгойдує свідомість,
думки втрачають зміст і каяття;
час від часу вимикають совість,
час від часу вона вимикається сама;
ранок недозрівший, зім'ятий і кавовий,
залишки вечора осідають на дні;
час від часу нам вдається запалювати,
час від часу нас підпалюють інші.
ВИ ЧИТАЄТЕ
трохи поезії
Şiirбез великих літер і голосних фраз, без одягу, взуття і з розкуйовдженим волоссям...
