вони були молодими, щасливими і трохи п'яними:
танцювали так наче поруч не було нікого,
зминали пелюстки троянд босими ногами
і вірили у свого, одного на двох бога;
використовували кожний міліметр шкіри як востаннє,
у своїй кімнаті жили одним на двох подихом,
із завмиранням серця боялися світанку,
віддаючи все найкраще цій зоряній ночі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
трохи поезії
Poesíaбез великих літер і голосних фраз, без одягу, взуття і з розкуйовдженим волоссям...
