трохи поезії

зустріч

зустрінемось там, де ще сяють білі колони,
де Атлантида ще не дихає зябрами,
де знання черпаються з поетичного слова,
а людей вабить глибина недосяжності;

перетнемось там, де стикаються планети,
де величезний вибух розчищає місце для нас,
де не запалюється час і згорають всі бар'єри,
де нескінченність допивають до дна;

почуємось між рядками сльозливих віршів,
залиємо в душу мелодію примхливої скрипки,
закрутимось в часовій петлі наших щасливих днів
і зіллємось в одну іскру, затуляючи сонячне світло.