трохи поезії

скромники

наші янголи співатимуть радісних пісень,
наші демони подружаться за святковим обідом;
ми наче двійко невинних покинутих дітей,
що втратили зв'язок з цим грішним світом;

у твоїх грудях проростатимуть червоні троянди,
у моїх очах відбиватиметься твоя незрима велич;
ми актори покинутого на роздоріжжі театру,
що живуть, виживаючи у вихорі проблем;

ми ходимо по тонкій межі, тримаючи рівновагу,
не падаючи за борт і не підіймаючись на сьоме небо;
ми скромники, які порушують правила;
ми коханці, яких не пускають до пекла.