трохи поезії

за межі

так дивиться звір, готуючись до нападу,
так пташка розправляється, щоб злетіти -
націлена на удачу, але готова падати
як ми, закрутившись у вихорі цього світу;

так падає кришталь на кухонну плитку,
так розливається дороге шампанське -
безглуздо, необачно і напідпитку
як наші солодкі безтурботні літні танці;

так фарби змішуються на полотнах,
так хвилі океану б'ються об скелі,
щоб звернути увагу і не сполохати,
зберегти виховання, але вийти за межі.