Ніч огорнула місто. Бліде світло ліхтарів кидало на тротуар самотні тіні. Еля поспіхом ішла крізь моторошну напівтемряву, мріючи вже скоріше опинитися в затишній кімнаті.
Періодичний гуркіт автомобілів пронизав нічну тишу, тим самим повертаючи свідомість до реальності. Чи то дія алкоголю затуманила розум, чи то яскраві спогади про вечірку навіювали флер деякої казковості.
Уявою одні за одним неслися кадри, що солодко дурманили. Гучні басові вібрації все ще вирували всередині...
Стукіт підборів на мить призупинився. Тонкі ніжні пальці торкнулися губ, на яких уже й не лишилося сліду від блиску. Вони палахкотіли й пульсували. В животі майнуло легке поколювання, коли Еля згадала той поцілунок. Трохи напружений, з присмаком цигаркового диму, але в той час же занадто приємний. Елі подобалося, коли Марк цілував її так зненацька. Причому кожний наступний раз нічим не нагадував попередній.
Марк був для неї найкращим варіантом, і на ще краще не хотілося сподіватись. Вона мліла від одного його погляду, дещо зверхнього та брутального. Еля обожнювала тримати його за мускулисті руки й обіймати міцну талію. Марк був її ідеалом, і вона неабияк пишалася, що змогла стати й для нього особливою людиною.
В кишені завібрував смартфон. Він сповістив про низький заряд батареї.
Через секунду гаджет завібрував протяжніше: хтось телефонував. Еля насилу сфокусувала погляд на імені, що спершу було занадто розмитим. Пальці ковзнули екраном у правий бік.
- Так, Єво, - солодкуватим голосом відповіла Еля.
- Ти вже йдеш додому? - з верхнього динаміка просочився приглушений хрип.
- Так. А чого питаєш?
- Нудно якось, - позіхнула Єва. - Ти що, одна йдеш? Щось не чую балачок того бовдура. Як його там, Матвій? Макар? Мирон? Мм... Максим?
- Марк, - Еля роздратовано закотила очі. - У нього ж сьогодні днюха, тому я й сказала йому, щоб не проводжав мене. Доки дійде до мого дому, вже й вечірка скінчиться. Нехай гуляє, це його день.
- Так чого на своєму байку не підвіз? Таким же крутим робиться... Чому впустив черговий шанс похизуватися перед усіма? А, хоча на вечірці він, напевно, вже достатньо повипендрювався...
- Та що ти причепилася? Байк його ще вчора зламався, і Марк не мав часу його відремонтувати.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кров з молоком
VampirosЖиття двох подруг кардинально змінюється, коли в ньому з'являється загадковий хлопець з червоним волоссям. Тепер дівчат підхоплює вир неочікуваних подій, які, в свою чергу, зароджують небезпеку, загострюють відчуття страху і ставлять під сумнів найг...
