Кров з молоком

Вистава

- Я все у тебе заберу, сестричко. Еля... Сука... Дурна потворна сука! Чому в тебе є все, а в мене є лише ця схиблена сімейка? ІВАННО, ПІШЛА ЗВІДСИ!

- Маркуся ще спить?

- ІВАННА. ПІШЛА. ЗВІДСИ!

- Але мамо... Тобто Ніно... коли ми будемо гратися?

- Ти мене не чуєш? ПІШЛА І ЗАЧИНИЛА ЗА СОБОЮ ДВЕРІ.

***

Трошки відчуваю себе людиною. Це дратує, але й одночасно підносить. Морана каже, що цей стан схожий на сп'яніння від алкоголю, але не мені судити, наскільки це порівняння є вірним. Гадки не маю, який алкоголь на смак, та аромат у нього жахливий. Так само жахливий, як і смак крові, змішаної зі спиртом. Морані чомусь вона до вподоби.

Я зовсім не пам'ятав смак чистої людської крові до вчорашнього дня. В моїх спогадах немає нічого, пов'язаного з минулим, так, ніби мене зовсім не існувало. Лише пам'ятаю останні пів року у батька в Румунії. Туманно згадую моменти, проведені у карцері, але тоді я ніби спостерігав за собою збоку. Морана каже, я був у карцері 11 років. Здається, я не можу сприймати час так, як слід.

Єва.

Кров Єви здалася мені такою знайомою, люди це, ніби, називають «дежавю». Чи не вперше у ті хвилини я відчув серцебиття. Виявляється, це приємно, коли тіло стає теплішим.

Морана якось казала, я вже скоро зможу вживати людську кров. Батько надсилатиме мені донорську. Я поволі починатиму бути нормальним. Але ще не зараз. 

- Ти запропонував піти разом, щоб потім мовчати всю дорогу?

Ця дівчина виглядає докучливо, та я чомусь відчуваю до неї щось незвичайне. Власне, людські почуття нові для мене. Виявляється, внутрішній світ людей відрізняється від світу свиней. Тварини теж мають емоції, але вони примітивні. Злість, страх, сум, радість, - все просте й однобічне. Люди огидніші за тварин, але їхні душі складніші. Тепер я розумію слова Морани. «Завжди відчуваєш складну душу людини, коли ковтнеш її крові».

Хоча в моєму організмі не лишилося крові Єви, я досі охоплений залишками її почуттів. То ось, що відчувають до так званих друзів. Це трохи схоже на радість. І сум. Я не впевнений.

- Слухай, ти справді дивний. І не думай, що я романтизуватиму цю твою поведінку. Якщо ти передивився фільмів про загадкових хлопців, від яких шаленіють всі дівчата, то ти став жертвою підліткового кінематографа. І це тільки твої проблеми.